Фото без опису17 травня ц.р. Комітетом Верховної Ради України з питань європейської інтеграції проводились комітетські слухання на тему: «Україна в міграційних процесах ЄС: втрати і здобутки».

 Учасники комітетських слухань на тему: «Україна в міграційних процесах до ЄС: втрати і здобутки», розглянувши питання щодо сучасного стану міграційних процесів, відзначають наступне.

  У країнах Європейського Союзу міграційний фактор став одним з найбільш впливових на визначення внутрішньополітичного порядку денного. Саме питання, які стосувалися цієї сфери, досить часто піднімалися на двосторонньому форматі відносин України – ЄС, зокрема у процесі реалізації Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України, який тривав з 2010 року.

  Відчутним результатом стало схвалення Європейським Парламентом та Радою ЄС рішення щодо безвізового режиму з Україною, яке дозволить українським громадянам короткотермінове перебування в 30 європейських країнах тривалістю до 90 днів протягом 180 днів.

   Однак  актуальним залишається питання стану та можливих наслідків міграційних процесів, зважаючи на отримання безвізового режиму та внутрішню соціально-економічну ситуацію України. Існують реальні загрози збільшення рівня трудової міграції населення України в країни Європейського Союзу з огляду на пошук соціальних доходів, падіння промислового виробництва, зменшення рівня зайнятого населення України, а також значного перевищення середнього рівня заробітних плат країн Європейського Союзу над середнім рівнем заробітних плат в Україні.

   За інформацією Державної міграційної служби України у 2016 році спостерігався пік кількості перетинів громадянами України державного кордону за всю історію незалежної України – 25.2 млн. разів, в той час як у 2015 році – 23.4 млн. разів, у 2014 році – 22.6 млн. разів та у 2013 році 24 млн. разів. Географія поїздок громадян України за кордон з  2013 року перемістилася від країн-республік колишнього СРСР до країн-членів ЄС.

   Незважаючи на те, що з 2008 року рівень смертності в Україні постійно зменшується, рівень народжуваності не в змозі його покрити, тому щороку в Україні спостерігається збільшення рівня природного убування населення.

   У майбутньому населення й економіка України й далі характеризуватимуться міжнародною та внутрішньою трудовою міграцією, а також пов’язаними з міграцією, фінансовими потоками. Значна частка заощаджень українських трудових мігрантів, як повідомляють експерти Представництва Міжнародної організації з міграції ( МОМ) в Україні, накопичується в готівці вдома, у формі інвестицій і на рахунках в банках у країнах призначення. За наявності належних стимулів  і умов українські трудові мігранти можуть перенести цей накопичений капітал в Україну.

   На особистому мікроекономічному рівні першою умовою сприяння успішній трудовій міграції та поверненню є підтримка трудових мігрантів у  досягненні ними своїх міграційних цілей та забезпечення належних умов повернення та реінтеграції.

  Тому  питання щодо стимулювання імміграції в Україні потребує комплексного вирішення. Адже деякий час Україна, за умови розвитку економіки, може зіткнутися з проблемою дефіциту робочої сили, чому сприють також процеси скорочення та старіння населення, які за кілька років вирішити досить важко. Важливою передумовою виконання цих та інших завдань має стати міжнародне співробітництво, зокрема, співпраця з країнами призначення щодо соціального захисту працівників-мігрантів з України.

  З метою ефективного вирішення вищезазначених питань учасники комітетських слухань на тему: «Україна в міграційних процесах до ЄС: втрати і здобутки» рекомендують:

      Кабінету Міністрів України:

  1. Продовжити подальшу реформу органів виконавчої влади у сфері міграції та забезпечити скоординовану діяльність різних відомств та органів влади різного рівня у сфері міграційної політики шляхом створення міжвідомчої робочої групи при КМУ щодо міграційної політики;
  2. Відновити спеціальний підрозділ щодо трудової міграції в складі Мінсоцполітики, який наразі ліквідований;
  3. Схвалити проект Стратегії міграційної політики України на період до 2025 року та розробити національний план дій у сфері міграції і трозвитку;
  4. Розробити план реалізації Закону України «Про зовнішню трудову міграцію»
  5. Розробити та вдосконалити законодавчі механізми з метою надання захисту для осіб без
  6. громадянства; забезпечення реєстрації народження для запобігання виникненню випадків  появи осіб без громадянства; видачі документів для осіб без громадянства, які мають правові підстави на отримання громадянства;
  7. Розробити Програму співпраці із закордонними українцями та трудовими мігрантами на період 2020 року;
  8. Розробити програми  повернення та реінтеграції українських працівників-мігрантів на батьківщину, які передбачали б допомогу реемігрантам у пошуку прийнятного місця роботи, забезпечення доступу до професійного навчання/перепідготовки, бізнес-курсі для тих, хто бажає започаткувати власну справу;
  9. Розвивати можливості дистанційної освіти для дітей українських мігрантів;
  10. Розробити і впровадити пілотні проекти щодо надання безповоротних грантів реемігрантам, які започатковують чи розширюють власний бізнес, в окремих регіонах, з подальшим розглядом можливості розповсюдження відповідного досвіду на інші регіони країни;
  1. .Узгодити положення Державної стратегії регіонального розвитку України на період до 2020 року, Концепції адміністративної реформи, Концепції реформування адміністративно-територіального устрою з положеннями державної міграційної політики в Україні;

  2. .Активізувати співпрацю служб зайнятості, профспілок, об’єднань роботодавців, кадрових агентств, передовсім у прикордонних регіонах;

    12.Оптимізувати регулювання грошових переказів та заощаджень у сфері розвитку малого та середнього підприємництва;

    13.Розробити механізм фінансового посередництва для залучення заощаджень мігрантів та діаспори та їх спрямування на продуктивні інвестиції у приватному та державному секторах;

    14.Розробити уніфіковану термінологію у сфері міграції, що відповідає стандартам ЄС;

    15.Активізувати потенціал роботи регіональних статистичних служб в частині обліку та статистики міграції, закласти єдиний методологічний, організаційний, термінологічний, фінансовий, технічний, інформаційний підхід до створення баз даних територіального рівня;

    16.Забезпечити виконання угод про соціальне страхування, забезпечити охоплення нею працівників, які працевлаштовуються в країнах ЄС на короткі терміни;

    17.Підписати міждержавні угоди щодо соціального захисту та пенсійного забезпечення працівників – мігрантів, які б передбачали врахування сукупного страхового стажу, набутого на території України та країн працевлаштування;

    18.Розпочати переговори з країнами ЄС щодо розробки та реалізації спільних програм циркулярної міграції громадян України;

    19.Надавати мігрантам через дипломатичні представництва за кордоном, концентри та веб – сайти державних органів в Україні надійну інформацію щодо їхніх прав та обов’язків, налагодити систему правової та соціальної допомоги за кордоном тим мігрантам, які її потребують;

    20.Запровадити посади аташе з трудових і соціальних питань в країнах масового перебування трудових мігрантів з України;

    21.Підтримувати тісний зв'язок і взаємодію з організаціями мігрантів, надавати допомогу в налагодженні культурного життя та української освіти в громадах працівників  - мігрантів за кордоном;

    22. Проводити інформаційно – роз’яснювальну роботу з громадянами щодо нових вимог перетину державного кордону України в умовах безвізового режиму з країнами ЄС. Зокрема розробити інформаційні буклети та поширювати їх серед заявників, які подають документи на отримання біометричних паспортів громадян України для виїзду за кордон;

    23.Посилити співпрацю з Агентством ООН у аправах біженців в Україні.

    Національному банку України

    1.Адаптувати та впроваджувати міжнародний досвід, розробляти та тестувати нові фінансові та сервісні інструменти;

    2.Розвивати співпрацю з асоціаціями мігрантів та діаспори, банками іншими фінансовими посередниками;

    3.Брати участь у розвиткові відповідного потенціалу ( тренінгах та семінарах питань грошових переказів чи заощаджень та інвестицій мігрантів);

    4.Розвивати співробітництво щодо розвитку соціальних проектів, мобілізації заощаджень, інвестицій та грошових переказів;

    Обласним державним адміністраціям, обласним та міським радам:

    1.Підвищувати обізнаність громадян у сфері можливостей переказу коштів на місцевому рівні для збільшення заощаджень і трансфертів мігрантів в Україну;

    2.Підвищувати обізнаність громадян у сфері візової лібералізації, ризиків, пов’язаних із нелегальною міграцією та неофіційним працевлаштуванням за  кордоном.