Статут Брусилівської селищної територіальної громади

Статут

Брусилівської селищної територіальної громади
 

2024

ЗМІСТ

ПРЕАМБУЛА

Брусилівська селищна рада Житомирського району Житомирської області, як повноважний представник Брусилівської селищної територіальної громади (далі – територіальна громада), до якої входять населені пункти: селище  Брусилів, селище Скочище, села: Водотиї, Болячів, Дивин, Карабачин, Лазарівка, Хом’янка, Старицьке, Містечко, Ковганівка, Морозівка, Малинівка, Нові Озеряни, Озера, Мар’янівка, Биків, Западня, Осівці, Привороття, Покришів, Романівка, Пилипонка, Скочище, Соболівка, Долинівка, Соловіївка, Хомутець, Краківщина, Вільшка, Яструбенька, Яструбна, Дубрівка, Ставище, Високе, Йосипівка, Костівці

констатуючи, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави,

усвідомлюючи свою відповідальність перед жителями Брусилівської селищної територіальної громади (далі - жителі),

усвідомлюючи, що неможливо досягнути розвитку та високої якості життя, якщо жителі не є частиною процесу прийняття найважливіших рішень, що їх стосуються,

зважаючи на те, що добре демократичне врядування, базується на основі реалізації повноважень органів місцевого самоврядування у тісній співпраці з громадськістю та усіма зацікавленими сторонами з метою підвищення якості життя громадян та розвитку громади, коли людина – у центрі всіх демократичних інститутів та процесів,

ураховуючи історичні, національно-культурні та соціально-економічні традиції місцевого самоврядування в Брусилівській селищній територіальній громаді,

керуючись Конституцією України, Європейською хартією місцевого самоврядування, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законодавчими актами України,

затверджує цей Статут.

РОЗДІЛ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Статут Брусилівської селищної  територіальної громади

1. Статут Брусилівської селищної територіальної громади (далі за текстом – Статут) є основним локальним нормативно-правовим актом Брусилівської селищної територіальної громади, що приймається Брусилівською селищною радою (далі за текстом – Рада) від імені та в інтересах територіальної громади на основі Конституції України, Європейської хартії місцевого самоврядування, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», інших нормативно-правових актів України з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей організації та здійснення місцевого самоврядування Брусилівською селищною  територіальною громадою (далі за текстом - Брусилівська територіальна громада). 

2. Статут є обов’язковим для виконання Радою, виконавчим комітетом Ради, виконавчими органами, старостами, іншими юридичними особами та громадськими формуваннями, які розташовані або здійснюють свою діяльність на території територіальної громади, їх посадовими особами, а також фізичними особами, які постійно або тимчасово проживають на законних підставах на території Брусилівської територіальної громади.

3. Інші акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування Брусилівської територіальної громади повинні прийматися з урахуванням положень Статуту та відповідати йому.

Стаття 2. Символіка територіальної громади та населених пунктів

1. Територіальна громада має власну символіку – герб та прапор, які відображають історичні, культурні, духовні особливості та традиції територіальної громади. Кожен населений пункт громади може мати свою окрему символіку.

2. Символіка територіальної громади та населених пунктів встановлюється відповідно до їх історичних, географічних, культурних та інших місцевих особливостей і традицій з урахуванням геральдичних правил, та не може суперечити законодавству України. Символіка не може містити елементів символіки іноземних держав та символів, визначених Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», а також бути тотожною зареєстрованій раніше символіці інших територіальних громад. 

3. Логотип територіальної громади може бути зареєстрований як торговельна марка відповідно до закону «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». 

4. Опис та порядок використання символіки визначається окремим Положенням, яке затверджується рішенням Ради.

Стаття 3. Підняття Державного Прапора України

1. На будівлях, де розміщується Рада та її виконавчі органи, піднімаються Державний Прапор України та прапор Брусилівської територіальної громади.

Прапор Брусилівської територіальної громади повинен мати розмір не більший за Державний Прапор України та розміщуватися з лівого боку або нижче Державного Прапора України.

Стаття 4. Місцеві свята

1. Пам’ятними датами та святковими днями громади, її окремих населених пунктів є:

• День громади – 27 липня;
• День селища Брусилів – 24 серпня;
• Дні сіл громади (або храмове свято): Дивин – 1 жовтня, Карабачин – 1 жовтня, Морозівка, Малинівка – 8 вересня, Містечко, Ковганівка – 8 вересня, Нові Озеряни – 8 листопада, Озера – 8 листопада, Биків – 1 жовтня, Западня – 1 серпня, Мар’янівка – 6 серпня,  Осівці – 15 серпня, Хомутець, Вільшка, Краківщина - 8 листопада, Лазарівка - 12 вересня,   Водотиї- 10 травня,  Привороття – 9 травня, Покришів  - 6 серпня, Романівка - 8 вересня, Пилипонка - 20 липня, Соловіївка – 10 травня, Соболівка – 9 грудня, Скочище - 6 серпня, Долинівка –23 жовтня, Яструбенька – 6 серпня, Яструбна – 27 жовтня,  Дубрівка – 24 червня; Ставище – 23 жовтня, Високе - 29 червня, Йосипівка - 15 серпня, Костівці- 8 вересня;
• 14 січня – День народження Івана Івановича Огієнка;
• 29 березня -  День пам'яті (смерті) Івана Івановича Огієнка;
• 26 грудня - День визволення Брусилова від фашистських загарбників.

2. Рішенням Ради можуть встановлюватись інші місцеві свята.

Стаття 5. Почесні відзнаки територіальної громади

1. Фізичним особам, які мають видатні заслуги перед територіальною громадою та внесли вагомий внесок у її соціально-економічний, науковий, спортивний, культурний розвиток, за рішенням Ради може бути присвоєно почесне звання «Почесний громадянин Брусилівської селищної територіальної громади». Підстави та порядок присвоєння, права, пільги й обов’язки осіб, відзначених званням «Почесний громадянин Брусилівської селищної територіальної громади», визначаються Положенням, яке затверджується рішенням Ради.

2. Члени Територіальної громади, працівники підприємств, установ та організацій, що досягли вагомих результатів у творчій, науковій, господарській та інших видах діяльності, можуть бути за розпорядженням Брусилівського селищного голови відзначені Почесною Грамотою, Грамотою та Подякою. Положення про Почесну Грамоту, Грамоту та  Подяку затверджується рішенням Ради.

3. Розгляд питання про присвоєння почесного звання чи про відзначення Почесною Грамотою, Грамотою та  Подякою ініціюється виконавчим комітетом Ради, її постійними депутатськими комісіями, старостами або членами громади у порядку місцевої ініціативи.

4. Особам, яким присвоєно звання «Почесний громадянин Брусилівської селищної територіальної громади» вручається відповідне посвідчення та нагрудний знак, зразки яких затверджуються Радою.

Стаття 6. Основні засади здійснення місцевого самоврядування в Брусилівській селищній територіальній громаді.

1. Адміністративним центром територіальної громади є селище Брусилів, в якому розміщений її  представницький орган – Брусилівська селищна рада Житомирського  району Житомирської області.

2. Територіальна громада має єдиний представницький орган – Брусилівську селищну раду Житомирського району Житомирської області. 

3. Брусилівська територіальна громада здійснює місцеве самоврядування на таких принципах:

• демократії участі — територіальна громада використовує форми безпосередньої громадської участі при прийнятті рішень;
• публічності – інформація про діяльність представницького органу місцевого самоврядування, виконавчих органів та посадових осіб місцевого самоврядування є відкритою, знаходиться у вільному доступі для територіальної громади, за винятком випадків прямо передбачених законом;
• зручності процедури — механізми, за допомогою яких жителі управляють громадою, є простими і доступними для використання кожним;
• пріоритету прав територіальної громади — діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється виключно в інтересах територіальної громади, будь-яка шкода, завдана посадовими чи службовими особами місцевого самоврядування територіальній громаді, підлягає відшкодуванню;
• максимальної ефективності – рішення, що розробляються чи приймаються, мають бути максимально ефективними серед можливих альтернативних рішень, враховувати інтереси всіх груп населення, на яких воно буде поширюватися; 
• забезпечення економічного розвитку громади як базису для підвищення рівня стандартів життя територіальної громади та розвитку людського капіталу, створення сприятливих умов для розвитку промислово-виробничого сектора, підприємництва, надходження інвестицій в економіку територіальної громади;
• сталості – використання ресурсів територіальної громади не може шкодити прийдешнім поколінням;
• екологічності – при прийнятті рішення має забезпечуватись відсутність або мінімальний негативний вплив на довкілля; 
• системності – кожне рішення розглядається в контексті його дії разом з іншими рішеннями в просторі та часі (стратегічне планування); 
• збереження архітектурної спадщини, культурних надбань поряд із надбаннями сучасності, формування естетичного зовнішнього вигляду громади;
• міжнаціональної єдності, мовної та міжконфесійної толерантності, взаємоповаги;
• безпеки життєдіяльності - побудова системи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, яка спроможна гарантувати  безпеку людини.

РОЗДІЛ ІІ

ОРГАНИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ БРУСИЛІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ  ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Стаття 7. Брусилівська селищна рада

1. Брусилівська селищна рада є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.

2.  Порядок формування та організація діяльності Ради визначається Конституцією та законами України, а також цим статутом Брусилівської територіальної громади.

3.  Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань Ради, а також засідань постійних депутатських комісій Ради.

4. Рада складається з депутатів, які обираються жителями Брусилівської територіальної громади на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

5. Порядок організації і проведення виборів депутатів визначається законом.

6. Загальний склад Ради визначається відповідно до закону про вибори.

7. Строк повноважень Ради визначається Конституцією України.

8. Не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи Ради, а також положення про постійні депутатські комісії Ради.

Стаття 8. Депутат Ради

1. Депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності Ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, Радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря Ради, повинен входити до складу однієї з постійних депутатських комісій Ради.

2. Депутат зобов'язаний брати участь у роботі сесій Ради, засідань постійної депутатської та інших комісій Ради, до складу яких його обрано.

3. Повноваження депутатів, порядок організації і гарантії депутатської діяльності визначаються Конституцією України, законом про статус депутата, іншими законами.

Стаття 9. Постійні комісії Ради

1. Постійні комісії Ради є органами Ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень Ради, її виконавчого комітету.

2. Постійні комісії обираються Радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією.

3. До складу постійних комісій не можуть бути обрані селищний голова,  заступники селищного голови, секретар Ради.

4. Постійні комісії за дорученням Ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд Ради, розробляють проекти рішень Ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях Ради з доповідями і співдоповідями.

5. Засідання постійної комісії скликається в міру необхідності і є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як половина від загального складу комісії.

6. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". 

Стаття 10. Селищний голова

1. Селищний голова є головною посадовою особою Брусилівської  територіальної громади.

2. Селищний голова обирається територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень селищного голови, обраного на чергових місцевих виборах,  визначається Конституцією України.

3. Селищний голова очолює виконавчий комітет Ради, головує на її засіданнях.

4. На селищного голову поширюються повноваження та гарантії депутатів Ради, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

5.  Перед вступом у свої повноваження селищний голова  складає урочисту присягу такого змісту:

«Волею  Брусилівської селищної територіальної громади обраний Брусилівським селищним головою заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність народу України.

Зобов’язуюсь суворо дотримуватись Конституції України і законів України, усіма своїми справами дбати про добробут  територіальної громади та її мешканців, відстоювати права, свободи і законні інтереси громадян, підносити авторитет  Брусилівської  селищної територіальної громади, як у державі так і за її межами».

Стаття 11. Виконавчі органи Ради

1. Виконавчими органами Ради є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані Радою виконавчі органи.

2. Виконавчі органи Ради є підконтрольними і підзвітними Раді.

3. Рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів Ради.

4. Положення про відділи, управління та інші виконавчі органи Ради затверджуються Радою. 

Стаття 12. Виконавчий комітет Ради

1. Виконавчим органом Ради є виконавчий комітет Ради, який утворюється Радою на строк її повноважень.

2. Кількісний склад виконавчого комітету визначається Радою. Персональний склад виконавчого комітету затверджується Радою за пропозицією селищного голови.

3. Виконавчий комітет Ради утворюється у складі відповідно селищного голови, заступників селищного голови, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів Ради, інших осіб.

4. Секретар Ради входить до складу виконавчого комітету Ради за посадою. Рада за пропозицією селищного голови може прийняти рішення про входження старост до складу виконавчого комітету.

5. Очолює виконавчий комітет селищний голова. 

Стаття 13. Секретар Ради

1. Секретар Ради працює в Раді на постійній основі. Секретар Ради обирається Радою з числа її депутатів на строк повноважень Ради за пропозицією селищного голови. Також пропозиція щодо кандидатури секретаря Ради може вноситися на розгляд Ради не менш як половиною депутатів від загального складу Ради, у разі, якщо:

1) на день проведення першої сесії сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових виборах, не завершені вибори відповідно сільського, селищного, міського голови;

2) рада не підтримала кандидатуру на посаду секретаря ради, запропоновану відповідним сільським, селищним, міським головою;

3) протягом тридцяти днів з дня відкриття першої сесії сільської, селищної, міської ради відповідний сільський, селищний, міський голова не вніс кандидатуру на посаду секретаря ради;

4) на наступній черговій сесії після виникнення вакансії секретаря ради у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень відповідний сільський, селищний, міський голова не вніс на розгляд ради кандидатуру на посаду секретаря ради;

5) посада секретаря ради стає вакантною під час вакантності посади відповідного сільського, селищного, міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень.

У разі якщо рада не підтримала кандидатуру, внесену на її розгляд не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради згідно з пунктом 2 цієї частини, наступну пропозицію щодо кандидатури секретаря ради вносить відповідний сільський, селищний, міський голова.

2. Секретар Ради не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

  Стаття 14. Староста

1. Староста є посадовою особою місцевого самоврядування, яка затверджується селищною радою на строк її повноважень за пропозицією селищного голови, порядок призначення старости визначається законодавством України.

2. Староста не може мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

3. Порядок організації роботи старости визначається законодавством України, а також Положенням про старосту прийнятим Радою.

Стаття 15. Посадова особа місцевого самоврядування 

1. Посадова особа місцевого самоврядування –  особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету та виконує встановлені для цієї посади обов’язки, пов’язані з виконанням завдань і функцій місцевого самоврядування щодо:

а) підготовки проектів актів органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, організації виконання таких актів та контролю за їх виконанням; 

б) надання адміністративних послуг; 

в) управління комунальним майном, майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст; 

г) управління персоналом в органах місцевого самоврядування; 

ґ) здійснення інших завдань і функцій місцевого самоврядування, визначених законом.

2. Посадова особа місцевого самоврядування діє у межах повноважень, визначених Конституцією та законами України, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов’язки. 

3. Посадова особа місцевого самоврядування зобов’язана виконувати акти органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.

4. Право на службу в органах місцевого самоврядування мають повнолітні громадяни України, які володіють державною мовою та відповідають вимогам до професійної компетентності.

5. З метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов’язки, проводиться конкурс на зайняття посади посадової особи  місцевого самоврядування (далі – конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад посадової особи місцевого самоврядування.

РОЗДІЛ ІІІ

ПРАВА, ОБОВ’ЯЗКИ, ГАРАНТІЇ ПРАВ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ

Стаття 16. Права територіальної громади на участь у вирішенні питань місцевого значення

1. Брусилівську територіальну громаду складають її члени – жителі, об’єднані постійним проживанням у межах Брусилівської територіальної громади, які зареєстровані на її території відповідно до законодавства України.

2. Права жителів на участь у вирішенні питань місцевого значення, гарантовані Конституцією України та законами України, не можуть бути обмежені. 

3. Процедури та правила, передбачені цим Статутом та додатками до нього, прийняті виключно з метою встановлення загальних, чітких, недискримінаційних і прозорих механізмів реалізації права участі жителів у вирішенні питань місцевого значення, забезпечення балансу приватних та публічних інтересів територіальної громади. 

4. При вирішенні питань місцевого значення жителі мають право:

1) подавати індивідуальні та колективні звернення органам і посадовим особам місцевого самоврядування, одержувати на них відповіді у встановлені законодавством строки;

2) бути включеними у встановленому порядку до складу консультативно-дорадчих органів при Раді, її виконавчих органах та селищному голові;

3) одержувати повну і достовірну інформацію про діяльність Ради, селищного голови, виконавчих органів Ради та їх посадових осіб у спосіб, передбачений законодавством та іншими нормативно-правовими актами;

4) одержувати копії актів Ради, селищного голови, виконавчих органів Ради та їх посадових осіб у порядку, визначеному чинним законодавством України;

5) брати участь у здійсненні контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ та організацій у порядку й у формах, встановлених законодавством України;

6) брати участь у створенні та діяльності органів самоорганізації населення;

7) брати участь у розподілі частини видатків місцевого бюджету через механізм громадського бюджету;

8) бути присутніми на засіданнях Ради, її постійних депутатських комісій, виконавчого комітету в порядку, встановленому цим Статутом, регламентами Ради та її виконавчого комітету;

9) на виступ на пленарному засіданні Ради, засіданні постійної комісії у порядку, встановленому Радою, на засіданні виконавчого комітету в порядку, встановленому виконавчим комітетом;

10) на особистий прийом депутатами Ради, селищним головою, іншими посадовими особами органів місцевого самоврядування, відповідно до встановленого графіку;

11) на ознайомлення з проєктами актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

12) входити до складу наглядових рад, або інших контрольно-наглядових органів юридичних осіб, засновниками яких є Рада, у порядку та спосіб визначений законом та рішеннями ради;

13) на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

14) брати участь у реалізації форм участі жителів в місцевому самоврядуванні, визначених цим Статутом, а також іншими рішеннями Ради; 

15) користуватися іншими правами, передбаченими Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами чинного законодавства України.

Стаття 17. Обов’язки територіальної громади

1. Жителі зобов’язані:

• проявляти повагу до гідності кожної людини, вірувань, традицій, історії, національної та/або етнічної самобутності осіб та/або груп осіб, сприяти забезпеченню рівності інших прав і свобод осіб та/або груп осіб, які проживають чи на інших законних підставах перебувають у межах Брусилівської територіальної громади;
• утримуватися від будь-яких форм дискримінації; 
• шанобливо ставитися до традицій, звичаїв територіальної громади, її самобутності, історії та культури;
• сприяти сталому розвитку територіальної громади;
• шанобливо та ощадливо ставитися до майна, коштів, землі, природних ресурсів територіальної громади, а також об’єктів спільної власності територіальних громад Житомирської області, Житомирського району, розташованих у межах Брусилівської територіальної громади;
• поважати символіку територіальної громади і використовувати її тільки за призначенням;
• реалізовувати свої права, свободи та законні інтереси з повагою до прав жителів та інших осіб, які на законних підставах проживають (перебувають) у межах територіальної громади, до інтересів держави та територіальної громади.

2. Обов’язки жителів територіальної громади в частині, що не суперечить Конституції та законам України, цьому Статуту, поширюються також на іноземців, осіб без громадянства та інших осіб, які проживають (перебувають) у межах територіальної громади.

Стаття 18. Гарантії прав територіальної громади

1. Рада, її депутати, виконавчі органи та посадові особи місцевого самоврядування забезпечують реалізацію прав та законних інтересів територіальної громади у межах, визначених Конституцією та законами України.

2. Жителям гарантується право на участь у вирішенні всіх питань місцевого значення, віднесених до відання територіальної громади та її органів місцевого самоврядування, у порядку і формах, визначених Конституцією та актами законодавства України, цим Статутом та іншими рішеннями Ради, її виконавчого комітету, розпорядженнями селищного голови.

3. Захист та реалізація прав і свобод людини та громадянина, які закріплені в Конституції та законах України, визначають зміст і спрямованість діяльності органів місцевого самоврядування територіальної громади.

4. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи у своїй діяльності зобов’язані надавати пріоритетне значення служінню інтересам територіальної громади та забезпеченню усім її членам реальної можливості реалізувати їх права.

5. Рішення та дії органів і посадових осіб місцевого самоврядування не можуть обмежувати чи порушувати встановлені Конституцією та законами України права і свободи людини та громадянина.

6. Реалізація жителями своїх прав, свобод та законних інтересів не повинна призводити до порушення прав і свобод інших осіб, а також інтересів територіальної громади, суспільства чи держави у цілому.

РОЗДІЛ ІV

ФОРМИ БЕЗПОСЕРЕДНЬОЇ УЧАСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ 

У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ

Стаття 19. Форми безпосередньої участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення

1. Формами безпосередньої участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення є:

1) місцеві вибори;

2) місцевий референдум;

3) загальні збори громадян за місцем проживання;

4) місцеві ініціативи;

5) громадські слухання;

6) звернення громадян до органів і посадових осіб місцевого самоврядування, у тому числі у форматі електронної петиції;

7) публічні консультації;

8) участь у консультативно-дорадчих органах, утворених при органах та посадових особах місцевого самоврядування;

9) участь у роботі наглядових рад, або інших контрольно-наглядових органів юридичних осіб, засновниками яких є Рада;

10) участь жителів у розподілі коштів бюджету територіальної громади (громадський бюджет, шкільний громадський бюджет, бюджет місцевих проектів тощо);

11) участь у створенні та діяльності органів самоорганізації населення;

12) інші форми участі, які не суперечать чинному законодавству України.

2. Можливість використання жителями певної форми участі у вирішенні питань місцевого значення визначається Конституцією та законами України.

Стаття 20. Місцеві вибори та місцевий референдум

Засади, організація і порядок проведення місцевих виборів та місцевого референдуму визначаються положеннями чинного законодавства України.

Стаття 21. Загальні збори громадян за місцем проживання

1. Загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення.

2. Порядок ініціювання, організації, проведення загальних зборів громадян за місцем проживання та порядок урахування результатів загальних зборів органами та посадовими особами місцевого самоврядування визначається Положенням про загальні збори громадян за місцем проживання, що є невід’ємним додатком № 1 до цього Статуту.

Стаття 22. Місцеві ініціативи

1. Місцева ініціатива – це форма участі жителів у вирішенні питань місцевого самоврядування шляхом ініціювання розгляду Радою будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. 

2. Порядок ініціювання, організації збору підписів та внесення місцевої ініціативи на розгляд Ради визначається положенням про місцеві ініціативи, що є невід’ємним додатком № 2 до цього Статуту. 

Стаття 23. Громадські слухання

1. Територіальна громада має право проводити громадські слухання – зустрічатися з депутатами Ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких жителі можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

2. Предметом громадських слухань можуть бути будь-які питання, віднесені Конституцією України, законами України та іншими нормативно-правовими актами до відання місцевого самоврядування.

3. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

4. Порядок ініціювання, організації, проведення громадських слухань та врахування їх результатів органами та посадовими особами місцевого самоврядування визначається положенням про громадські слухання, що є невід’ємним додатком № 3 до цього Статуту.

Стаття 24. Звернення громадян та електронні петиції як особлива форма колективного звернення громадян 

1. Порядок звернення громадян України до органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, засновником яких є Рада, їх посадових осіб визначається законом.

2. Особи, які не є громадянами України і законно перебувають на території України, мають таке саме право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

3. Електронна петиція – це особлива форма колективного звернення громадян до органів місцевого самоврядування територіальної громади, що здійснюється через офіційний вебсайт Ради або вебсайт громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції, щодо будь-якого питання, котре належить до компетенції Ради, її виконавчих органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

4. Електронна петиція розглядається з моменту збору на її підтримку не менш ніж 50 підписів громадян. Термін збору підписів не більше 20 календарних днів з дня оприлюднення петиції. Порядок подання та розгляду електронних петицій до Брусилівської селищної ради та її виконавчих органів визначається положенням, що є невід’ємним додатком № 4 до цього Статуту.

Стаття 25. Публічні консультації 

1. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи проводять публічні консультації з питань, що належать до їх компетенції.

2. Порядок проведення публічних консультацій визначається положенням, що є невід’ємним додатком № 5 до цього Статуту.

Стаття 26. Участь жителів в консультативно-дорадчих органах, утворених при органах та посадових особах місцевого самоврядування

1. При Раді, її виконавчих органах та посадових особах місцевого самоврядування можуть утворюватися консультативно-дорадчі органи, метою яких є підготовка пропозицій щодо вдосконалення роботи органів місцевого самоврядування, участь у розробленні проєктів рішень з важливих питань місцевого значення.

2. Порядок утворення та форми роботи консультативно-дорадчих органів визначаються положеннями, затвердженими відповідним органом чи посадовою особою місцевого самоврядування.

Стаття 27. Участь жителів в роботі контрольно-наглядових органах юридичних осіб публічного права, утворених за рішенням Ради

1. Жителі мають право брати участь в роботі наглядових рад, або інших контрольно-наглядових органів юридичних осіб публічного права, утворених за рішенням Ради на умовах, визначених відповідними нормативно-правовими актами чинного законодавства України, з метою забезпечення прозорості й ефективності їх роботи, здійснення контролю за прийняттям рішень щодо діяльності цих осіб.

2. Порядок участі у відповідних контрольно-наглядових органах визначається нормами відповідного чинного законодавства України та рішеннями Ради.

Стаття 28. Участь жителів у розподілі коштів бюджету територіальної громади 

1. Участь у розподілі коштів бюджету територіальної громади – це демократичний процес, який надає можливість кожному жителю брати участь у розподілі коштів бюджету територіальної громади через різні форми, а також через створення проектів для покращення розвитку територіальної громади та/або голосування за них. Це спосіб визначення напрямів використання видаткової частини бюджету територіальної громади за допомогою прямого волевиявлення жителів. 

2. Форми та порядок безпосередньої участі територіальної громади у розподілі коштів бюджету територіальної громади визначаються Радою, а результати такої участі обов’язково враховуються Радою при плануванні бюджету територіальної громади на відповідний бюджетний період. 

3. Громадський бюджет територіальної громади (далі – громадський бюджет) – це частина бюджету розвитку бюджету територіальної громади, за рахунок якого здійснюється фінансування визначених безпосередньо жителями заходів, виконання робіт та надання послуг відповідно до оформлених в установленому порядку проєктів, що стали переможцями конкурсного відбору.

4. Кошти громадського бюджету спрямовуються на реалізацію проєктів розвитку територіальної громади, які надійшли до Ради від жителів.

5. Порядок  проведення  конкурсного  відбору проєктів, які фінансуються за рахунок коштів  громадського  бюджету,  визначається  Положенням  про  громадський бюджет,  що затверджується Радою.
 

РОЗДІЛ V

ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

Стаття 29. Органи самоорганізації населення

1. З метою створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення, задоволення їхніх соціальних, культурних, побутових та інших потреб шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг, а також участі жителів у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території громади та інших місцевих програм, у Брусилівській територіальній громаді можуть створюватися органи самоорганізації населення (далі - ОСН). 

2. Органами самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, житлових комплексів, комітети селища, інші комітети. 

3. Органи самоорганізації населення утворюються за ініціативою жителів на підставі рішення Ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення. З ініціативою про створення органу самоорганізації населення до Ради звертаються збори жителів за місцем проживання, якщо в них брало участь не менше половини жителів відповідної території, які мають право голосу.

4. Брати участь у зборах жителів за місцем проживання з питань створення (в тому числі ініціювання створення) або діяльності органу самоорганізації населення, обирати та бути обраними до його складу можуть усі жителі, які на законних підставах проживають на відповідній частині території громади, досягли на день проведення зборів жителів за місцем проживання вісімнадцятирічного віку та не визнані судом недієздатними.

5. Рада, її виконавчі органи та посадові особи сприяють утворенню органів самоорганізації населення, здійсненню ними власних і делегованих повноважень, координують їх діяльність.

Стаття 30. Територія діяльності органів самоорганізації населення

1. Орган самоорганізації населення створюється за територіальною ознакою. 

Територія діяльності органу самоорганізації населення визначається рішенням Ради про надання дозволу на його створення, виходячи із рішення зборів жителів за місцем проживання про створення органу самоорганізації населення:

а) сільського, селищного комітету - в межах території села, селища, якщо його межі не співпадають з межами діяльності сільської, селищної ради;

б) вуличного, квартального комітету - в межах території кварталу, кількох, однієї або частини вулиці з прилеглими провулками в місцях індивідуальної забудови;

в) комітету мікрорайону - в межах території окремого мікрорайону, житлово-експлуатаційної організації в містах;

г) будинкового комітету - в межах будинку (кількох будинків) в державному і громадському житловому фонді та фонді житлово-будівельних кооперативів;

2. Межі території діяльності ОСН визначаються таким чином, щоби вони не перетиналися з межами території діяльності іншого ОСН того самого територіального рівня. 

3. Органи самоорганізації населення різних територіальних рівнів, що діють на одній території, можуть укладати між собою двосторонні або багатосторонні договори щодо узгодження своїх дій при реалізації своїх повноважень.

Стаття 31. Повноваження органів самоорганізації населення

1. Відповідно до Закону України «Про органи самоорганізації населення», Рада наділяє орган самоорганізації населення його власними повноваженнями, а також може за згодою зборів жителів за місцем проживання відповідної території делегувати йому частину своїх повноважень з одночасною передачею йому фінансів і майна, необхідних для здійснення цих повноважень, та здійснює контроль за реалізацією цих повноважень та використанням фінансів і майна. 

2. Перелік власних повноважень, які можуть надаватись органу самоорганізації населення в межах території його діяльності під час його утворення, визначається законом. 

Рада передає органу самоорганізації населення відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для реалізації зазначених повноважень, здійснює контроль за їх виконанням.

3. Рада, одночасно з передачею фінансів і майна, необхідних для здійснення цих повноважень та за згодою зборів жителів за місцем проживання відповідної території, може делегувати органам самоорганізації населення такі свої повноваження:

а) укладення договорів на виконання робіт по ремонту будинків (гуртожитків) та благоустрою території згідно з планом соціально-економічного та культурного розвитку територіальної громади та використання фінансових ресурсів, виділених Радою для виконання цих повноважень;

б) організація культурних, спортивних, навчальних та масових заходів для населення відповідно до планів роботи з населенням на відповідній території, витрати на які передбачені у місцевому бюджеті;

в) надання допомоги громадянам похилого віку, людям з інвалідністю, сім’ям загиблих воїнів та військовослужбовців, малозабезпеченим, безробітним та багатодітним сім’ям, а також самотнім жителям, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, за місцем їх проживання за рахунок отримання та розподілу коштів, передбачених на такі цілі у місцевому бюджеті;

г) складання адміністративних протоколів про правопорушення у сфері благоустрою на території діяльності органу самоорганізації населення;

ґ) оперативне управління підприємствами, окремими об’єктами житлового фонду, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, які знаходяться на території діяльності відповідного органу самоорганізації населення і задовольняють колективні потреби її жителів;

е) інші повноваження, передбачені законодавством, крім тих, що віднесені до виключних повноважень Ради. 

4. Делегування повноважень Ради органам самоорганізації населення здійснюється на підставі договорів за рішеннями Ради. 

5. Орган самоорганізації населення може бути достроково позбавлений повноважень, делегованих йому Радою, у випадках та у порядку, визначених законодавством та договором, на підставі якого повноваження були делеговані. 

Стаття 32. Строк повноважень органу самоорганізації населення та його персонального складу

1. Орган самоорганізації населення створюється на необмежений строк. Рішення Ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення не припиняється із завершенням терміну повноважень цієї Ради.

2. Персональний склад органу самоорганізації населення обирається на строк, визначений Положенням про орган самоорганізації населення.

Стаття 33. Прозорість діяльності та підзвітність органу самоорганізації населення 

1. Орган самоорганізації населення здійснює свою діяльність відкрито, інформує жителів про своє місцезнаходження, час роботи і прийом громадян. 

2. Орган самоорганізації населення не рідше одного разу на рік звітує про свою діяльність на зборах жителів за місцем проживання, які проживають на території діяльності органу самоорганізації населення. 

3. Жителі території, на якій здійснює діяльність орган самоорганізації населення, мають право ознайомлюватися з його рішеннями та отримувати засвідчені секретарем цього органу копії рішень, прийнятих органом самоорганізації населення.

4. У частині виконання власних і делегованих повноважень, використання переданих Радою коштів і майна орган самоорганізації населення підзвітний та підконтрольний Раді.

Стаття 34. Порядок утворення і діяльності органів самоорганізації населення та делегування їм повноважень

1. Порядок утворення, діяльності та припинення діяльності органів самоорганізації населення, а також порядок делегування їм повноважень Ради визначається Законом України «Про органи самоорганізації населення», іншими законами та нормативно-правовими актами, а також рішеннями Ради.

РОЗДІЛ VІ

УЧАСТЬ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ У МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ 

Стаття 35. Права дітей та молоді на участь у місцевому самоврядуванні

1. Рада, її посадові особи та виконавчі органи створюють механізми та гарантії залучення дітей та молоді (далі - молоді) до суспільного життя територіальної громади, а також участі у місцевому самоврядуванні та процесі вироблення рішень.

2. Участь молоді у вирішенні питань місцевого значення забезпечується шляхом залучення та розгляду їх позиції під час прийняття рішень, що їх стосуються, зокрема, щодо питань молодіжної, освітньої, спортивної, культурної політик та питань благоустрою територій та інших питань.

3. Залучення молоді до місцевого самоврядування та процесу вироблення рішень здійснюється через такі механізми, як молодіжні/дитячі Ради, студентське та учнівське самоврядування, залучення молоді у розподіл коштів бюджету територіальної громади, молодіжні центри та простори, проведення консультацій, залучення до реалізації проектів, спрямованих на розвиток територіальної громади, але не обмежуючись ними.

4. З урахуванням основних засад та принципів з охорони дитинства та вимог щодо недискримінації, Рада та її виконавчі органи створює належні умови та забезпечує будь-якій дитині, яка досягла такого віку і рівня розвитку, що може висловити свою думку та погляди, право самостійно або у групі дітей вільно виражати їх з усіх питань, віднесених до компетенції місцевого самоврядування в Брусилівській територіальній громаді.

5. Ініціювати та брати участь в таких формах участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, як: місцеві ініціативи, громадські слухання, публічні консультації, електронні петиції мають право особи з 14 років, з урахуванням приписів Конституції та законів України. 

6. Молодь інформується органом місцевого самоврядування про результати розгляду порушеного ними питання або наданих пропозицій та отримати роз’яснення щодо можливості їх врахування.

7. Основними завданнями Ради в реалізації права молоді на участь у місцевому самоврядуванні є:

1) створення умов для залучення молоді до громадського, політичного, соціально-економічного, культурного, спортивного життя територіальної громади, популяризація ролі та важливості участі молоді у процесі ухвалення рішень;

2) підтримка молоді в реалізації її соціально-економічного потенціалу, у тому числі для вирішення житлових питань, питань професійного розвитку, працевлаштування, задоволення освітніх, медичних, культурних та інших потреб;

3) формування громадянської, національної та культурної ідентичності української молоді;

4) сприяння інституційному розвитку молодіжних та дитячих громадських об'єднань, молодіжних центрів, посилення їхньої ролі у процесі соціалізації молоді;

5) розвиток молодіжної інфраструктури.

Стаття 36. Механізми участі молоді у місцевому самоврядуванні

1. Участь молоді у місцевому самоврядуванні забезпечується шляхом врахування позиції молоді під час прийняття рішень, що їх стосуються, зокрема, щодо питань молодіжної, освітньої, спортивної, культурної політик та питань благоустрою територій. А також залучення молоді до реалізації рішень, що їх стосуються, зокрема, щодо питань молодіжної, освітньої, спортивної, культурної політик та питань благоустрою територій.

2. Механізми та інструменти участі дітей та молоді у місцевому самоврядуванні:

1) інформування про рішення та дії Ради, її органів та посадових осіб, що стосуються молоді, шляхом оприлюднення відповідної інформації на офіційному вебсайті Ради, через засоби масової інформації, соціальні мережі та за допомогою інших доступних засобів та методів комунікації;

2) проведення консультацій, у тому числі електронних, іншими заінтересованими сторонами, проведення опитувань та інших заходів із залученням дітей та молоді тощо;

3) налагодження діалогу з молоддю шляхом підтримки молодіжних ініціатив, утворення молодіжних/дитячих рад, призначення радників з питань молоді, проведення громадських слухань, публічних обговорень, створення робочих груп із залученням суб’єктів молодіжної роботи під час розгляду питань, що їх стосуються, зокрема, щодо питань молодіжної, освітньої, спортивної, культурної політик та питань благоустрою територій;

4) забезпечення представництва молоді у складі консультативно-дорадчих органів, що утворюються органами місцевого самоврядування з питань, що їх стосуються, зокрема, щодо питань молодіжної, освітньої, спортивної, культурної політик та питань благоустрою територій;

5) участі в учнівському самоврядуванні.  

Стаття 37. Молодіжна рада

1. Молодіжна рада – це молодіжний консультативно-дорадчий орган, що утворюється при Раді з метою залучення молоді до формування та реалізації молодіжної політики та питань, які стосуються дітей та молоді.

2. Рада затверджує положення про молодіжну раду та здійснює організаційно-методичне забезпечення її діяльності.

3. Молодіжна рада:

• сприяє реалізації права молоді на участь у місцевому самоврядуванні;
• вносить до Ради пропозиції щодо організації консультацій з молоддю;
• надає пропозиції, висновки, рекомендації щодо питань, що стосуються молоді та вправі ініціювати питання на розгляд Ради;
• розробляє спільно з молодіжними, дитячими громадськими об’єднаннями та іншими суб’єктами, що здійснюють молодіжну роботу пропозиції щодо пріоритетів розвитку молодіжної сфери та інших питань, які їх стосуються, зокрема, щодо питань молодіжної, освітньої, спортивної, культурної політик та питань благоустрою територій;
• здійснює моніторинг і оцінку ефективності розвитку молодіжної сфери;
• бере участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, спрямованих на розвиток молодіжної сфери;
• вивчає стан виконання законів України, інших нормативно-правових актів, що стосуються молоді;
• виконує інші завдання, визначені положенням про молодіжну раду.

4. Молодіжна рада діє на засадах добровільності, відкритості, прозорості та звітує перед громадськістю про свою діяльність не менше одного разу на рік.

5. Селищний голова може призначати радника з питань молоді на громадських чи інших засадах. 

Стаття 38. Роль Ради та її виконавчих органів у галузі розвитку молодіжної політики

1. Рада та її виконавчі органи у межах своїх повноважень:

1) затверджує програму розвитку молодіжної політики з урахуванням положень Національної молодіжної стратегії, місцевих потреб і запитів молоді, здійснюють оцінку ефективності їх реалізації;

2) проводить, аналізує та забезпечує вивчення соціально-економічних обставин, потреб, цінностей, пріоритетів молоді, рівня її залученості до суспільного життя;

3) передбачає у програмі розвитку молодіжної політики підготовку та підвищення кваліфікації молодіжних працівників;

4) забезпечує формування, оптимізацію та розвиток молодіжної інфраструктури;

5) сприяє створенню та діяльності молодіжних центрів, забезпечує діяльність молодіжних центрів комунальної форми власності, інших установ, що забезпечують соціальний захист, самореалізацію та розвиток потенціалу молоді;

6) сприяє діяльності молодіжних та дитячих громадських об’єднань, інших суб’єктів молодіжної роботи, у тому числі шляхом їх залучення до реалізації програм, надання грантів на конкурсних засадах, у порядку, визначеному законодавством;

7) сприяє створенню молодіжних рад, інших консультативно-дорадчих та робочих органів для забезпечення участі молоді у розвитку молодіжної політики, вирішення інших питань, що стосуються молоді;

8) розробляє місцеві фінансово-кредитні механізми забезпечення економічної доступності житла для молодих сімей та молодих осіб;

9) здійснює інші повноваження, визначені законом. 

Стаття 39. Молодіжні центри та простори

1. На території Брусилівської територіальної громади Радою створюються молодіжні центри та простори. Вони утворюються та діють з метою забезпечення рівного доступу молоді до послуг, що надаються молодіжними центрами, раціонального та ефективного використання ресурсів, формування умов для комфортного, безпечного та інклюзивного молодіжного середовища відкритих можливостей, яке плекає національну ідентичність та європейські демократичні принципи, створення безпечних, інклюзивних та креативних інфраструктурних об'єктів для змістовного проведення часу кожною молодою людиною, загальної координації їхньої діяльності, розвитку та підтримки молодіжних ініціатив.

2. Молодіжні центри комунальної форми власності можуть утворюватися та діяти на базі закладів освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту.

Молодіжні центри сприяють соціальному та індивідуальному розвитку дітей та молоді на засадах залучення до прийняття рішень та інтеграції в життя громади, забезпечують розвиток громадянської та неформальної освіти, запроваджують інші форми змістовного дозвілля дітей та молоді, здійснюють методичне та інформаційне забезпечення діяльності молодіжних та дитячих громадських об’єднань, інших суб’єктів молодіжної роботи, створюють належні умови та можливості для молоді в контексті їхньої реалізації у сферах суспільного активізму, наукової діяльності, дизайну та медіа, вуличних культур тощо.

З метою розвитку молодіжної інфраструктури Рада та її виконавчі органи, заклади освіти, позашкільної освіти, культури, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та підпорядкування можуть організовувати роботу молодіжних просторів.

Молодіжна робота в такому разі здійснюється з урахуванням специфіки роботи закладу та може включати надання послуг з неформальної освіти, культурного розвитку, правового захисту, розвитку громадянської активності, донесення до дітей та молоді інформації про необхідність збереження здоров’я, популяризації здорового способу життя, проведення активного та змістовного дозвілля, розвитку вуличних культур.

3. Порядок функціонування молодіжного простору визначається власником (балансоутримувачем, розпорядником) будівель, споруд, інших приміщень чи земельних ділянок, на базі яких організовано молодіжний простір та відповідно до прийнятих стандартів роботи молодіжних просторів. 

Стаття 40. Особливості підтримки креативної та обдарованої молоді

1. Креативній та обдарованій молоді Рада надає всебічну підтримку з метою реалізації соціально значущих проектів та ініціатив у порядку, визначеному законодавством.

2. Рада може встановлювати спеціальні гранти для дітей та молоді.

3. Рада сприяє проведенню регіональних та місцевих конкурсів, виставок, фестивалів, концертів, проектів, наукових конференцій тощо для виявлення, підтримки і поширення творчих прагнень молоді.

РОЗДІЛ VIІ

ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ З ІНШИМИ СУБ’ЄКТАМИ

Стаття 41. Взаємовідносини органу місцевого самоврядування територіальної громади та його посадових осіб з інститутами громадянського суспільства

1. Інститути громадянського суспільства - це громадські об'єднання, професійні спілки та їх об'єднання, благодійні організації та інші непідприємницькі товариства, установи та організації - юридичні особи приватного права, легалізовані відповідно до законодавства.

Взаємовідносини органів місцевого самоврядування територіальної громади та їхніх посадових осіб з інститутами громадянського суспільства здійснюються шляхом:

1) сприяння діяльності будь-яким законно сформованим інститутам громадянського суспільства, їх максимального залучення до участі у вирішенні питань місцевого значення;

2) неупередженої та однакової підтримки законної діяльності усіх інститутів громадянського суспільства, що зареєстровані чи на інших законних підставах діють у межах територіальної громади;

3) залучення інститутів громадянського суспільства до процесу моніторингу діяльності підприємств, установ, організацій, засновниками яких є Рада;

4) забезпечення доступу будь-яких осіб, що на законних підставах перебувають у межах територіальної громади, до консультацій та правової допомоги (у тому числі безоплатної) з питань порядку створення і діяльності інститутів громадянського суспільства;

5) стимулювання волонтерської діяльності.

2. Порядок взаємовідносин органів місцевого самоврядування територіальної громади із політичними партіями, органами виконавчої влади та іншими суб’єктами владних повноважень не є предметом регулювання цього Статуту та визначається Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами чинного законодавства України.

Стаття 42. Взаємовідносини Брусилівської селищної територіальної громади з іншими територіальними громадами

1. Взаємовідносини Брусилівської територіальної громади, її органів і посадових осіб з іншими територіальними громадами, їхніми органами і посадовими особами здійснюються на принципах добросусідства, партнерства та взаємної вигоди.

2. З метою налагодження взаємовідносин, реалізації спільних проектів між територіальною громадою та іншими територіальними громадами можуть укладатися відповідні договори.

3. Співробітництво територіальних громад здійснюється у порядку, визначеному законодавством України.

4. Територіальна громада може об’єднуватися з іншими територіальними громадами в порядку, визначеному законом.

Стаття 43. Участь в асоційованих організаціях і міжнародна співпраця

1. Брусилівська селищна рада з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, захисту прав та інтересів територіальної громади може входити до складу асоціацій органів місцевого самоврядування та їх добровільні об’єднання.

2. Асоціаціям та іншим добровільним об’єднанням органів місцевого самоврядування не можуть передаватися владні повноваження органів місцевого самоврядування Брусилівської територіальної громади.

3. Рада, її виконавчі органи та посадові особи в інтересах Брусилівської селищної територіальної громади можуть брати участь у міжмуніципальній, транскордонній та міжнародній співпраці, організовувати співробітництво з міжнародними організаціями у різних сферах суспільного життя.

4. Співпраця Брусилівської територіальної громади з іншими територіальними громадами, асоціаціями органів місцевого самоврядування та їх добровільними об’єднаннями, міжнародними організаціями тощо, реалізується через обмін офіційними делегаціями, проведення спільних заходів, реалізацію спільних проектів, а також іншими, передбаченими актами законодавства України способами.

РОЗДІЛ VIII

ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ЇХ ПОСАДОВИХ ОСІБ 

Стаття 44. Засади громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб 

1. Здійснення громадського контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування територіальної громади ґрунтується на Конституції України та інших нормативно-правових актах чинного законодавства України, Європейській хартії місцевого самоврядування, цьому Статуті та рішень Ради, її виконавчих органів, розпоряджень селищного голови.

2. Громадський контроль за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється з метою захисту прав, свобод та законних інтересів жителів, її інтересів.

3. Громадський контроль за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється на основі таких принципів:

1) відкритості та прозорості;

2) пріоритетності прав людини та громадянина;

3) законності;

4) добровільності та безоплатної участі у здійсненні громадського контролю;

5) неупередженості, об’єктивності та достовірності;

6) сприяння досягненню балансу приватних та публічних інтересів при вирішенні питань місцевого значення;

7) сприяння недопущенню перешкоджання здійсненню законного громадського контролю;

8) професійності та компетентності учасників громадського контролю;

9) взаємодії жителів та органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Стаття 45. Форми здійснення громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб 

1. Громадський контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування територіальної громади та їх посадових осіб здійснюється шляхом:

1) забезпечення органами місцевого самоврядування територіальної громади та їх посадовими особами права кожного на доступ до публічної інформації у обсягах, передбачених положеннями чинного законодавства України;

2) звітування селищного голови, депутатів Ради, старост про їх роботу згідно з вимогами чинного законодавства України;

3) участі жителів у роботі консультативно-дорадчих органів, що створюються при Раді, її виконавчих органах та посадових особах;

4) подання індивідуальних чи колективних звернень громадян України та/або осіб, які не є громадянами України і законно перебувають на її території, із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються діяльності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, заяв або клопотань щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних й особистих прав і законних інтересів та скарг про їх порушення;

5) громадської експертизи діяльності органів місцевого самоврядування територіальної громади та їх посадових осіб;

6) використання інших форм, передбачених чинним законодавством України.

Стаття 46. Громадська експертиза

1. Громадська експертиза діяльності селищної ради та її виконавчих органів, також їх посадових осіб є складовою механізму демократичного управління, який передбачає проведення інститутами громадянського суспільства оцінки діяльності селищної ради та виконавчих органів, а також їх посадових осіб, ефективності прийняття і виконання такими органами рішень, підготовку пропозицій щодо розв’язання суспільно значущих проблем місцевого значення для їх урахування цими органами у своїй роботі.

2. Порядок проведення громадської експертизи діяльності селищної ради та її виконавчих органів, здійснюється відповідно до Положення про сприяння проведенню громадської експертизи рішень Брусилівської селищної ради та її виконавчих органів,  що є невід’ємним додатком № 6 до цього Статуту.

РОЗДІЛ IХ

ЗАСАДИ РОЗВИТКУ БРУСИЛІВСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Стаття 47. Організація життя територіальної громади на засадах сталого розвитку

1. Організація життя територіальної громади здійснюється Радою на засадах сталого розвитку відповідно до цього Статуту та законодавства України.

2. Реалізація засад сталого розвитку територіальної громади здійснюється Радою шляхом прийняття і виконання визначених цим Статутом та законодавством стратегічних документів з розвитку територіальної громади, контролем виконання цих документів і встановлених ними цілей.

3. Діяльність щодо реалізації засад сталого розвитку спрямовується на реалізацію таких завдань:

1) збереження і відтворення довкілля, зведення до мінімуму антропогенного впливу на нього, підвищення рівня адаптації до зміни клімату, захист, збереження, відновлення та формування екосистем, водних ресурсів, водно-болотних угідь, природних поселень та біорозмаїття;

2) забезпечення соціально, економічно, культурно та екологічно збалансованого розвитку населених пунктів;

3) створення повноцінного життєвого середовища для сучасного покоління з урахуванням інтересів наступних поколінь;

4) вдосконалення соціальної, транспортної, комунікаційно-інформаційної, інженерної, екологічної інфраструктури;

5) своєчасне оповіщення про надзвичайні ситуації, вжиття заходів для зниження та регулювання ризиків природних та техногенних лих, систематичне технічне обслуговування та оновлення інфраструктури;

6) збереження і розвиток культурної і природної спадщини з залученням приватного сектору; 

7) раціональне використання, відтворення та примноження місцевих матеріальних ресурсів, стале місцеве економічне зростання, створення робочих місць, розвиток туризму, рекреації, місцевої культури і виробництво місцевої продукції;

8) запровадження енергоефективних, екологічно чистих та дружніх довкіллю технологій у всіх сферах життєдіяльності громади;

9) згуртування жителів, ухвалення рішень з їхнім максимальним залученням і підтримкою;

10) сприяння доступності житла для жителів будь-яких статків, забезпечення права на тимчасовий притулок і доступ до соціального захисту вразливим групам жителів, забезпечення інклюзії в громадських просторах та наданні публічних послуг;

11) забезпечення безбар’єрності та сталої мобільності з пріоритезацією засобів пересування за наведеним порядком: пішохідний рух, рух не механічним та легким персональним транспортом, рух громадським транспортом, рух механічним транспортним засобом;

12) створення, озеленення та належне утримання відкритих, доступних, екологічно чистих, обладнаних громадських просторів;

13) забезпечення громадської безпеки та правопорядку в усіх сферах життя територіальної громади, безперешкодного доступу до громадських будівель, споруд, громадських просторів, природних об'єктів та територій, лісів та водних об’єктів;

14) доступність публічних послуг для жителів (комунальні послуги, транспорт, освіта, охорона здоров'я, соціальний захист, адміністративні послуги);

15) створення умов для безпечного проживання в громаді.

Стаття 48. Стратегічні документи з розвитку територіальної громади

1. Стратегічні документи з розвитку територіальної громади є системою взаємопов’язаних документів, яка включає:

1) стратегію розвитку територіальної громади;

2) містобудівну документацію;

3) інші документи з планування розвитку територіальної громади.

2. Стратегічні документи та щорічні звіти про їх виконання оприлюднюються на офіційному вебсайті Ради в мережі Інтернет.

3. Затверджені стратегічні документи, строки яких виходять за межі терміну повноважень Ради відповідного скликання, зберігають чинність до закінчення їх строків та є обов’язковими до виконання для Ради всіх наступних скликань.

4. Розробка стратегічних документів з розвитку територіальної громади відбувається із залученням громадськості у формах, визначених Законом та Статутом починаючи з етапу формування завдання на розробку цих документів або змін до них. 

5. Проєкти стратегічних документів з розвитку територіальної громади розміщуються на вебсайті Ради і проходять громадські слухання, результати яких публікуються на вебсайті Ради і враховуються при доопрацюванні цих проєктів.

Стаття 49. Стратегія розвитку територіальної громади 

1. Стратегія розвитку територіальної громади (далі - Стратегія) є комплексним стратегічним довгостроковим документом, який визначає напрямки розвитку територіальної громади, збалансованої реалізації її екологічного, економічного і соціального потенціалу.

2. Стратегія включає заходи із покращення рівня розвитку всіх сфер життєдіяльності в територіальній громаді, підвищення рівня комфортних та безпечних умов проживання, якісних освітніх, культурних, медичних послуг та відпочинку, надання соціальних та адміністративних послуг, розвитку транспортної інфраструктури, підвищення рівня самоорганізації жителів, сприяння розвитку середнього та малого підприємництва, сприяння залученню інвестицій, розвитку зв’язків між наукою та бізнесом та інші. План дій до Стратегії включає перелік заходів з розвитку різних сфер діяльності на короткостроковий період. 

3. Заходи плану дій до Стратегії відображаються у програмах соціально-економічного розвитку та бюджеті на відповідні роки.

4. По секторальних напрямках Стратегія визначає концептуальні моделі організації надання публічних послуг відповідної сфери та довгострокові плани розбудови таких моделей. 

5. Стратегія розробляється на термін не менший, ніж п'ять років. 

Стаття 50. Реалізація завдань стратегічних документів з розвитку територіальної громади

1. Система заходів Ради щодо реалізації завдань стратегічних документів з розвитку територіальної громади визначається в програмі соціально-економічного і культурного розвитку територіальної громади.

2. Планувальні рішення завдань, що вказані в стратегічних документах з розвитку громади, визначаються в містобудівній документації.

Концептуальні рішення містобудівної документації (генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій) розробляються на конкурсі, який проводиться на замовлення виконавчого органу Ради.

Проекти містобудівної документації територіальної громади (комплексний план просторового розвитку громади, генеральний план, плани зонування, детальні плани територій) підлягають обговоренню з жителями на громадських слуханнях.

3. Програма соціально-економічного і культурного розвитку територіальної громади формується на основі та відповідно до рішень, визначених в стратегічних документах з розвитку територіальної громади та містобудівній документації. Визначені в Стратегії розвитку територіальної громади довгострокові плани розвитку за секторальними напрямками є основою для формування відповідних частин програми соціально-економічного і культурного розвитку громади.

Стаття 51. Порядок розподілу бюджету територіальної громади

1. Рада під час розподілу бюджету територіальної громади дотримується принципів справедливості, рівномірності та неупередженості в поділі бюджетних коштів на загальносуспільні потреби Брусилівської територіальної громади та враховує необхідність забезпечення потреб всіх жителів та гідних умов їх проживання.

2. Для забезпечення справедливого та оптимального розподілу коштів між старостинськими округами та адміністративним центром Брусилівської територіальної громади, селищним головою раз в рік можуть проводитися бюджетні слухання щодо оптимального розподілу бюджету на потреби громади та для гармонійного розвитку всієї території територіальної громади.

3. Бюджетні слухання щодо розподілу бюджетних коштів територіальної громади реалізуються шляхом проведення громадських слухань відповідно до Додатку №3 «Положення про громадські слухання в Брусилівській селищній територіальній громаді” Статуту Брусилівської селищної територіальної громади».

Стаття 52. Охорона довкілля

1. Діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування з охорони довкілля і вирішення екологічних проблем територіальної громади спрямовується на захист довкілля через підготовку і реалізацію місцевих екологічних програм з метою забезпечення сприятливих екологічних умов для проживання, праці та відпочинку людей, а також формування системи контролю за станом довкілля.

2. Рада затверджує місцеві екологічні програми з метою покращення екологічного стану території територіальної громади, включає екологічні розділи до документів з планування її розвитку, вирішує питання виділення бюджетного фінансування на охорону довкілля.

3. Рада та її виконавчі органи забезпечують реалізацію екологічної політики України та екологічних прав жителів у межах території територіальної громади, а також здійснюють інформування жителів про стан довкілля.

Стаття 53. Загальні засади планування громадських просторів в Брусилівській селищній територіальній громаді та участь жителів в цьому процесі.

1. Громадські простори в Брусилівській територіальній громаді створюються з метою забезпечення жителів можливостями для відпочинку, реалізації комунікативного потенціалу, задоволення соціальних та суспільних потреб, сталого та гармонійного розвитку територій.

Громадський простір – це територія в межах населеного пункту, яка є відкритою та доступною для всіх її користувачів, в тому числі територія зелених насаджень загального користування, виділена відповідно до містобудівної документації та спеціально призначені для використання необмеженим колом осіб з метою спілкування, дозвілля, рекреації, проведення масових заходів.

2. Громадський простір створюється за такими принципами:

1)забезпечення доступного, безпечного, чистого, естетичного, багатофункціонального та комфортного громадського простору;

2) врахування потреб різних соціальних груп населення та заінтересованих осіб;

3) доступність, рівність та інклюзивний підхід у праві використання для всіх верств населення; 

4) пріоритетність пішохідного руху;

5) забезпечення інфраструктури для задоволення базових потреб (громадські вбиральні, питна вода тощо) за можливістю;

6) результатом створення громадського простору має бути забезпечення реалізації його комунікативної, соціальної, суспільної та інших пов’язаних функцій;

7) залучення заінтересованих осіб до процесу планування громадського простору на етапі підготовки завдань на проєктування, конкурсу або затвердження обсягів робіт при капітальному ремонті громадського простору, шляхом участі в публічних консультаціях;

8) передбачення можливості розміщення та ведення підприємницької діяльності у визначених проєктом місцях із відповідною інфраструктурою;

9) передбачити можливість ознакування простору та розмежування від приватних територій (прибудинкові території, двори тощо);

10) забезпечення прозорої, відкритої, публічної та підзвітної роботи під час планування, ремонту, будівництва та реконструкції громадського простору, зокрема, публікація всіх пов’язаних документів на офіційному вебсайті Ради.

3. Жителі мають право брати участь у плануванні громадських просторів через різні форми громадської участі та наданні пропозицій чи зауважень. Порядок участі жителів у плануванні громадських просторів може визначатися окремим Положенням, яке затверджується рішенням Ради.

Стаття 54. Охорона культурної спадщини та інших цінних об'єктів територіальної громади

1.  Діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування з охорони культурної спадщини спрямовується на захист об’єктів культурної спадщини через підготовку та реалізацію цільових проектів та програм з метою збереження об’єктів культурної спадщини, а також формування системи контролю за станом об’єктів культурної спадщини.

2.   Рада затверджує цільові програми збереження об'єктів культурної спадщини, вирішує питання фінансування з охорони об’єктів культурної спадщини.

3.  Рада та виконавчий комітет не менше одного разу на рік розглядають на своїх засіданнях питання щодо збереження об’єктів культурної спадщини на території територіальної громади і контролю за ходом виконання запланованих заходів.

4. Відповідно до законодавства, відповідальний виконавчий орган, щорічно звітує перед центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, та громадськістю про стан збереження об'єктів культурної спадщини.

5. Відповідальний виконавчий орган Брусилівської селищної ради з охорони культурної спадщини створює, адмініструє та оприлюднює на офіційному сайті Брусилівської селищної ради Перелік об’єктів культурної спадщини та інших особливо цінних об’єктів та територій громади з огляду на їх історико–культурний, природний, архітектурний, археологічний, містобудівний, мистецький статус та потенціал. Брусилівська селищна рада своїм рішенням встановлює їх межі та режими використання.

6. Фінансування заходів з охорони культурної спадщини територіальної громади здійснюється як за рахунок бюджетних та місцевих коштів, так і за рахунок коштів осіб, які набули право власності або отримали у користування пам’ятку (її частину), благодійних внесків та пожертвувань та інших, не заборонених законодавством України, джерел.

Стаття 55. Застосування гендерно орієнтованого підходу під час планування розвитку територіальної громади

1. Під час розроблення нормативно-правових актів, зокрема документів з планування розвитку територіальної громади, проекту місцевого бюджету на наступний рік, інших проектів нормативних актів посадових осіб та органів місцевого самоврядування може проводитися їх гендерно-правова експертиза. 

2. Гендерно-правова експертиза передбачає аналіз проєктів актів на відповідність принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. 

Стаття 56. Розвиток науки й освіти, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, культури та мистецтва

1. Рада та її виконавчі органи забезпечують розвиток соціально-гуманітарної сфери життєдіяльності територіальної громади (науки й освіти, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, культури та мистецтва тощо).

2. Основні напрями і пріоритети соціально-гуманітарного розвитку територіальної громади визначаються Радою при розробці рішень з планування розвитку територіальної громади. 

Стаття 57. Розвиток волонтерської діяльності 

1. Розвиток волонтерства в територіальній громаді - збільшує соціальний капітал громади через самоорганізацію жителів, соціальну активність та включеність в розвиток громади.

2. Задля забезпечення стабільного розвитку волонтерства у громаді, Рада та її виконавчі органи сприяють:

- популяризації та зростанню включеності жителів у волонтерську діяльність та активізацію їхньої залученості у суспільно значущі сфери життя громади; 

- залучає волонтерів до діяльності  виконавчих органів Ради, комунальних установ, підприємств та організацій і виконання місцевих цільових програм;

- створенню сприятливих умов для розвитку волонтерства, підвищення рівня самоорганізації жителів територіальної громади;

- інституційному розвитку організацій та установ у громаді, що залучають до своєї діяльності волонтерів через проведення освітніх та інших заходів.

3. Заходи підтримки сприяння розвитку волонтерської діяльності в територіальній громаді визначаються Радою та затверджуються її рішенням.

Стаття 58. Утвердження української національної та громадянської ідентичності 

1. До повноважень Брусилівської селищної ради та її виконавчих органів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності належить:

1) забезпечення реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;

2) розроблення, затвердження та реалізація місцевої програми у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;

3) забезпечення формування, оптимізації та розвитку інфраструктури з утвердження української національної та громадянської ідентичності;

4) сприяння створенню та діяльності закладів сфери утвердження української національної та громадянської ідентичності, забезпечення діяльності таких закладів, що належать до комунальної форми власності;

5) сприяння підготовці та підвищенню кваліфікації фахівців у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;

6) сприяння реалізації проєктів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

7) створення умов для залучення жителів громади до прийняття рішень з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності.

2. Брусилівська селищна рада створює, ухвалює положення і забезпечує роботу координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності в територіальній громаді.

Стаття 59. Найменування та перейменування територіальних об’єктів громади

1. Найменування та перейменування територіальних об’єктів громади – територіальних зон зі спеціальним статусом, вулиць, мікрорайонів, проспектів, бульварів, провулків, майданів (площ), мостів, парків, скверів тощо – здійснюються Радою з врахуванням думки територіальної громади – жителів відповідного села, селища у порядку  встановленому Радою.

2. Перейменування територіальних об’єктів громади здійснюється, як правило, у випадках відновлення їхніх історичних назв, історичної справедливості та відповідно до вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та інших законів України.

3. Присвоєння територіальним об’єктам громади імен з метою увічнення пам’яті видатних історичних, державних, військових діячів України та громади, видатних діячів науки і культури, діяльність яких сприяла прогресу людства, утвердженню загальнолюдських цінностей здійснюється тільки посмертно та з урахуванням думки жителів відповідного села, селища.

4. При прийнятті рішень Радою щодо увічнення пам’яті історичних осіб та подій пріоритет надається тим з них, які пов’язані з населеними пунктами громади.

5. Назви територіальним об’єктам селища даються українською мовою з дотриманням норм українського правопису.

РОЗДІЛ Х

ЗВІТУВАННЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ЇХ ПОСАДОВИХ ОСІБ ПЕРЕД ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ГРОМАДОЮ

Стаття 60. Загальні засади звітування органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, депутатів Ради перед територіальною громадою

1. Звітування Ради та її посадових осіб здійснюється з метою забезпечення прозорості діяльності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також інформування населення про вирішення питань місцевого значення.

2. Про свою роботу перед територіальною громадою звітують: 

• селищний голова;
• депутати Ради;
• керівники виконавчих органів Ради та комунальних підприємств, установ та організацій;
• старости. 

3. Процедура звітування перед територіальною громадою відбувається у порядку, визначеному чинним законодавством України, цим Статутом та регламентом Ради.

4. Про місце, час і спосіб організації звітування перед територіальною громадою селищний голова, керівник виконавчого органу, староста або депутат Ради повідомляє не пізніше ніж за 7 днів до дня звітування через місцеві засоби масової інформації та/або шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Ради. Відповідальні особи забезпечують невідкладне оприлюднення інформації про час та місце звітування зазначених у частині 2 цієї статті осіб на власних ресурсах Ради. 

5. Відкрита зустріч з територіальною громадою організовується та здійснюється у спосіб, який дозволяє жителям поставити запитання, висловити зауваження та подати пропозиції.

6. Звітування перед Радою відбувається на її пленарних засіданнях. 

7. Письмові звіти, надані селищним головою, керівниками виконавчих органів, депутатами та старостою, оприлюднюються на офіційному сайті Ради та розміщуються у вільному доступі у приміщенні Ради не пізніше ніж за 7 днів до дати зустрічі з територіальною громадою, а депутатів Ради впродовж місяця. Автор звіту має забезпечити його своєчасне подання уповноваженій особі для попереднього оприлюднення.

Стаття 61. Звітування селищного голови

1. Селищний голова звітує перед територіальною громадою на відкритій зустрічі не менше одного разу на рік до 1 березня року, що слідує за звітним.

2. Письмовий звіт селищного голови перед територіальною громадою включає, крім інформації про його діяльність, відомості про: 

1) реалізацію стратегічних і програмних документів розвитку територіальної громади; 

2) виконання бюджету територіальної громади; 

3) план роботи на наступний звітний період; 

4) результати виконання плану роботи, оголошеного під час попереднього звітування із зазначенням вжитих заходів, а в разі невиконання (часткового виконання) попереднього плану – відповідні причини;

5) про здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами Ради;

6) інші питання місцевого значення.

3. Звітування селищного голови перед Радою включає доповідь про його роботу та роботу виконавчих органів Ради за звітний період, інформацію про хід і результати виконання місцевого бюджету, реалізацію затверджених Радою стратегічних і програмних документів розвитку територіальної громади, а також відомості про роботу його заступників, відповіді на запитання депутатів Ради.

Стаття 62. Звітування депутатів Ради

1. Депутати Ради не менше одного разу на рік впродовж березня звітують про свою роботу перед територіальною громадою.

Письмовий звіт депутата включає відомості про:

1) діяльність у Раді та її органах, зокрема, але не виключно, – про присутність на пленарних засіданнях і засіданнях постійних та інших комісій Ради; 

2) роботу у виборчому окрузі;

3) прийняті Радою та її органами рішення, хід їх виконання; 

4) особисту участь в обговоренні, прийнятті та організації виконання рішень Ради, її органів, а також доручень виборців свого виборчого округу. 

2. Звітування депутата місцевої Ради може бути проведено в будь-який час на вимогу зборів виборців.

Стаття 63. Звітування старости

1. Староста не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед жителями відповідного населеного пункту громади. Графік звітів старост оприлюднюється в засобах масової інформації. На вимогу не менше половини депутатів Ради староста зобов’язаний прозвітувати перед Радою про свою роботу у будь-який визначений ними термін.

2. Письмовий звіт старости перед жителями відповідного старостинського округу включає в себе, крім інформації про його діяльність, відомості про: 

1) реалізацію документів з планування розвитку територіальної громади в частині, що стосується відповідного старостинського округу; 

2) виконання бюджету територіальної громади в частині, що стосується відповідного старостинського округу; 

3) план роботи на наступний звітний період; 

4) результати виконання плану роботи, оголошеного під час попереднього звітування із зазначенням вжитих заходів, а в разі невиконання (часткового виконання) попереднього плану – відповідні причини;

5) інші питання місцевого значення.

3. Звітування старости перед Радою включає доповідь про його роботу за звітний період, інформацію про хід і результати виконання місцевого бюджету в частині, що стосується відповідного старостинського округу реалізацію затверджених Радою документів з планування розвитку територіальної громади в частині, що стосується відповідного старостинського округу, відповіді на запитання депутатів Ради. 

Стаття 64. Звітування виконавчих органів Брусилівської селищної ради

1. Керівники структурних підрозділів (головних розпорядників коштів) виконавчих органів Брусилівської селищної ради щорічно до 31 січня року, наступного за звітним, звітують перед Брусилівською селищною громадою про виконану роботу за попередній рік, досягнуті результати та нереалізовані проекти (причини та вчинені дії щодо реалізації), реалізацію Стратегії розвитку, виконання місцевих і галузевих програм, використання коштів місцевого бюджету, діяльність підпорядкованих комунальних підприємств, установ, організацій, а також плани на наступний рік.

2. Звіт виконавчого органу – головного розпорядника коштів – повинен містити інформацію про обсяг отриманих та використаних коштів місцевого бюджету та отриманих власних надходжень. 

3. Брусилівський селищний голова своїм розпорядженням визначає форму та графік проведення звітів керівників виконавчих органів селищної ради.

4. За ініціативою не менше як 1/3 депутатів від загального складу селищної ради на пленарному засіданні Ради може заслуховуватись інформація про діяльність окремих виконавчих органів Ради у порядку і у термін, який визначає Рада. 

5. За результатами звіту виконавчих органів селищна рада може приймати рішення, яке містить оцінку діяльності виконавчого органу за звітний період. 

Стаття 65. Звітування комунальних підприємств, установ та організацій Брусилівської селищної ради

1. Комунальні підприємства, установи та організації щорічно до 31 січня року, наступного за звітним, звітують перед споживачами їхніх послуг на відкритих зустрічах.

2. Інформацію про місце та час проведення відкритих зустрічей керівники комунальних підприємств, установ, організацій повідомляють споживачів їхніх послуг не пізніше як за 5 днів.

3. Звіт комунальних підприємств, установ, організацій попередньо оприлюднюється на офіційному сайті Брусилівської селищної ради не пізніше ніж за п’ять днів до дня проведення відкритої зустрічі.

4. За результатами звіту комунальних підприємств, установ та організацій Брусилівська селищна рада та її виконавчий комітет можуть прийняти рішення з оцінкою діяльності відповідного комунального підприємства, установи чи організацій за звітний період. 

РОЗДІЛ ХІ

ВІДКРИТІСТЬ ТА ПРОЗОРІСТЬ У ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ 

Стаття 66. Загальні засади прозорості та відкритості роботи органів місцевого самоврядування

1. Уся інформація, що знаходиться у володінні органів та посадових осіб місцевого самоврядування є відкритою, крім випадків, передбачених нормами чинного законодавства України.

2. Право на доступ до цієї інформації гарантується обов’язком органів та посадових осіб місцевого самоврядування надавати за запитами та оприлюднювати її, забезпечувати безперешкодний доступ до засідань Ради, її виконавчого комітету, депутатських комісій Ради, крім випадків, передбачених нормами чинного законодавства України.

3. Обмеження доступу до публічної інформації, у тому числі до засідань колегіальних органів, здійснюється тільки в порядку передбаченому частиною другою статті 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

4. Жителі можуть здійснювати громадський контроль за дотриманням прав на доступ до публічної інформації, шляхом проведення громадської експертизи, в порядку, передбаченому Статутом, чи іншим способом, що не суперечить вимогам законодавства. 

5. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування та додатки до таких актів підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування та додатки до них оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Стаття 67. Відкритість та прозорість у діяльності колегіальних органів Ради

            1. Сесії Ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного жителя бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством, а також права своєчасно отримати інформацію про час, дату, місце, порядок денний і проекти рішень, що розглядатимуться на засіданні. 

 Порядок доступу до засідань визначається Радою відповідно до закону та регламенту Ради. Присутні на сесії Ради особи мають право у спосіб, що не заважає проведенню засідань, здійснювати відео-, фото- та аудіофіксацію, трансляцію в режимі реального часу в мережі Інтернет пленарних засідань Ради, а також засідань постійних комісій Ради.

Під час проведення пленарних засідань Ради забезпечується їх відео- та аудіофіксація, трансляція у режимі реального часу в мережі Інтернет. Відео- та аудіозаписи пленарних засідань Ради зберігаються безстроково та підлягають обов’язковому оприлюдненню на офіційному вебсайті Ради.

Протоколи сесії Ради є відкритими та оприлюднюються на офіційному вебсайті Ради і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Відповідальність за оприлюднення протоколів сесії несе уповноважена особа, що їх підписує.

2. Інформація про час, дату, порядок денний та проекти рішень Ради, що розглядатимуться на засіданні постійної комісії розміщується на офіційному вебсайті Ради. Відповідальність за своєчасність оприлюднення такої інформації несе уповноважена особа, що скликає засідання.

За результатами вивчення і розгляду питань постійні депутатські комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної депутатської комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань постійної депутатської комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної депутатської комісії, протоколи її засідань є відкритими, підлягають обов’язковому оприлюдненню на офіційному вебсайті Ради і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Засідання постійної депутатської  комісії є відкритим і кожний може бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Під час проведення засідань постійної депутатської комісії забезпечується відео- та аудіофіксація, трансляція у режимі реального часу в мережі Інтернет. Відео- та аудіозаписи засідань постійної депутатської комісії підлягають обов’язковому оприлюдненню на офіційному вебсайті Ради.

3. Основною формою роботи виконавчого комітету Ради є його засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються відповідно селищним головою, а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції – заступником голови в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць, і є правомочними, якщо в них бере участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.

Інформація про час, дату, порядок денний та проєкти рішень, що вносяться на розгляд виконавчого комітету, розміщується на офіційному вебсайті Ради заздалегідь до засідання. Оприлюднення цієї інформації забезпечується особою, що скликає засідання виконавчого комітету у порядку, визначеному регламентом.

Засідання виконавчого комітету проводяться відкрито з забезпеченням права кожного жителя бути присутнім на ньому, крім випадків, передбачених законом. Під час проведення засідань виконавчого комітету забезпечується відео- та аудіофіксація, трансляція у режимі реального часу в мережі Інтернет. Відео- та аудіозаписи засідань виконавчого комітету підлягають обов’язковому оприлюдненню на офіційному вебсайті Ради.

Протоколи засідань виконавчого комітету є відкритими, оприлюднюються на офіційному вебсайті Ради і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Оприлюднення цієї інформації забезпечується посадовою особою, яка їх підписує. 

Стаття 68. Офіційний вебсайт Ради та інформація, що розміщується на ньому

1. З метою застосування сучасних інформаційних технологій у системі управління територіальною громадою, задоволення потреб населення, підприємств, установ, організацій у громаді та за його межами в об'єктивній, повній інформації про різні сфери суспільного життя громади, зміцнення міжнародних зв'язків, забезпечення принципів відкритості та прозорості діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування, задоволення конституційних прав громадян на інформацію, Рада створює і підтримує офіційний вебсайт Ради.

2. На офіційному вебсайті Ради в мережі Інтернет обов’язково оприлюднюється:

1) інформація про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо) органів і посадових осіб місцевого самоврядування, інформація про нормативно-правові засади діяльності;

2) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо-організаційних), прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування із зазначенням дати їх прийняття, оприлюднення. З метою надання якнайширшого доступу до текстів таких актів створюється спеціальна пошукова система, що дозволяє пошук за датою, номером чи іншими реквізитами, по контексту та за іншими критеріями; 

3) проєкти актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування та додатки до них. Оприлюднення проєктів на офіційному вебсайті не позбавляє обов’язку виносити їх на публічні консультації у випадку, коли проведення консультацій є обов’язковим відповідно до вимог цього Статуту;

4) інформація про селищного голову, його заступників, секретаря Ради, депутатів Ради, старост, членів виконавчого комітету, керівників виконавчих органів, яка включає біографічні довідки, час, дні і місце проведення особистого прийому, контакти для листування та телефонного зв’язку;

5) інформація про систему обліку, види інформації, якою володіють органи та посадові особи місцевого самоврядування;

6. перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних;

7) інформація про механізми чи процедури, за допомогою яких жителі можуть представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, контролювати їх діяльність (зокрема для цього створюється підрозділ “Громадська участь”);

8) письмові звіти селищного голови, депутатів Ради, старост, керівників виконавчих органів, комунальних підприємств, установ та організацій;

9) річний, піврічний план роботи Ради (за наявності), у тому числі дати, місце і порядок денний засідань Ради, її виконавчих органів, виконавчого комітету, графік проведення та порядок денний засідань комісій;

10) протоколи пленарних засідань Ради та її виконавчого комітету, результати голосування під час прийняття ними рішень із доданими (у разі наявності) письмовими заявами про наявність конфлікту інтересів, які були оголошені на засіданні; архів онлайн-трансляцій таких засідань, протоколи засідань постійних і тимчасових депутатських комісій, інших комісій, створених при органах чи посадових особах місцевого самоврядування;

11) план прийняття регуляторних актів, проєкти регуляторних актів, аналіз їх регуляторного впливу, висновки профільної комісії, прийняті регуляторні акти та звіт про відстеження їх результативності;

12) довідник комунальних підприємств, установ (закладів) та закладів, у тому числі їх телефонів та адрес;

13.  звіт про використання бюджетних коштів, виконання бюджету;

14) стандарти, нормативи, що затверджуються органами та посадовими особами місцевого самоврядування;

15) інформація про публічні закупівлі;

16) переліки адміністративних послуг, інформаційні картки адміністративних послуг та бланки заяв, необхідних для звернення щодо надання адміністративної послуги;

17.  розклад роботи та графік прийому громадян;

18) генеральний план, плани зонувань, детальні плани територій, інші стратегічні документи;

19) перелік об’єктів комунальної власності;

20) перелік об’єктів комунальної власності, що передані в оренду чи інше право користування (включно з даними про умови передачі об’єктів в оренду);

21) інформація про землі запасу та майнові об’єкти (приміщення) комунальної форми власності, які можуть бути передані в користування;

22.  фінансова звітність суб’єктів господарювання комунальної власності;

23) перелік та контакти перевізників, що надають послуги пасажирського автомобільного транспорту, та маршрути перевезення;

24) перелік розповсюджувачів реклами, що отримали дозвіл на розміщення зовнішньої реклами;

25.  перелік земельних ділянок, що пропонуються для здійснення забудови;

26) реєстр об’єктів права комунальної власності громади (далі - Реєстр) - інформаційна система, яка містить дані про всі об’єкти права комунальної власності територіальної громади у форматі відкритих даних;

27) перелік об’єктів культурної спадщини та інших особливо цінних об’єктів та територій громади;

28) інша інформація, порядок обов'язкового оприлюднення якої встановлений законом, Статутом чи рішеннями органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Стаття 69. Загальні вимоги до функціонування офіційного вебсайту Ради

1. Інформація на офіційному вебсайті Ради в мережі Інтернет розміщується українською мовою, а також може бути доступна іноземними мовами.

2. Функціонування офіційного вебсайту Ради передбачає технічну можливість користувачам мережі Інтернет у будь-який час доби переглядати, поширювати, копіювати (зберігати) і роздруковувати інформацію, що на ньому є, брати участь у інтерактивних опитуваннях, робити дописи, коментарі, ініціювати електронні петиції або ставити під ними підпис, надсилати електронну пошту, подавати електронні звернення (пропозиції, заяви, скарги), запити на інформацію, тощо.

3. В процесі розміщення інформації на офіційному вебсайті здійснюється обов’язкова фіксація дати розміщення.

 Стаття 70.  Інформування про діяльність комунальних підприємств 

1. З метою забезпечення реалізації конституційного права громадян на інформацію та відповідно до норм Господарського кодексу України комунальні підприємства Брусилівської селищної ради здійснюють інформування жителів громади про свою діяльність.

2. Предметом інформування є господарська і фінансова діяльність, послуги, тарифи на них та інша діяльність комунальних підприємств, що визначається переліком інформації, яка підлягає обов’язковому розміщенню на офіційному сайті Ради.

3. Порядок інформування про діяльність комунальних підприємств Брусилівської селищної ради визначається окремим рішенням Ради. 

Стаття 71. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальною громадою 

1. Брусилівський селищний голова, Брусилівська селищна рада, виконавчі органи ради, посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед Брусилівською територіальною громадою. 

2. Порядок звітування органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальною громадою встановлено цим Статутом. 

3. Громадський контроль за діяльністю органів та посадових місцевого самоврядування Брусилівської територіальної громади,  органів самоорганізації населення здійснюється громадськими організаціями, що діють на території громади, чи безпосередньо членами територіальної громади у будь-яких не заборонених законом формах.

4. Територіальна громада у порядку, встановленому законом, може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування Брусилівської громади, якщо вони порушують Конституцію України або закони України, обмежують права і свободи членів територіальної громади Брусилівської громади, не забезпечують здійснення наданих їм законами України повноважень.

5. Органи та посадові особи місцевого самоврядування Брусилівської громади, органи самоорганізації населення, дозвіл на утворення яких надала рада, несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами. Підстави, види і порядок їх відповідальності визначаються Конституцією та законами України, цим Статутом.

6. Шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам у результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування Брусилівської громади відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а у результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування  Брусилівської громади – за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законодавством України. 

РОЗДІЛ ХІІ

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Затвердження Статуту та внесення змін і доповнень до нього здійснюється Радою.

2. Пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Статуту мають право подавати на розгляд Ради селищний голова, депутати Ради, виконавчий комітет Ради, старости та жителі в порядку внесення місцевої ініціативи.

3. Рішення Ради про внесення змін і доповнень до Статуту приймаються більшістю депутатів від загального складу Ради.

4. Статут підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку. 

5. Рішення про затвердження цього Статуту, текст Статуту та його додатки, а також рішення про внесення змін до статуту оприлюднюються у порядку встановленому чинним законодавством України. Статут та зміни чи доповнення до нього вводяться у дію з моменту їх державної реєстрації. 

6. Контроль за виконанням Статуту здійснюють Рада та її виконавчі органи, селищний голова та жителі.

Секретар селищної ради                                             Віктор ШКУРАТІВСЬКИЙ

                                                       Додаток 1 

                                                             до Статуту Брусилівської селищної

                                                                             територіальної громади

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ ГРОМАДЯН ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ В БРУСИЛІВСЬКІЙ СЕЛИЩНІЙ ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ГРОМАДІ

Положення встановлює порядок ініціювання, організації та проведення загальних зборів громадян за місцем проживання, порядок врахування їх результатів органами місцевого самоврядування Брусилівської селищної територіальної громади (далі – територіальна громада) та їх посадовими особами.

Загальні збори громадян за місцем проживання є однією з форм участі жителів Брусилівської селищної територіальної громади (далі - жителів) у вирішенні питань місцевого значення відповідно до статті 8 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Право жителів проводити загальні збори  громадян за місцем проживання

1. Загальні збори  громадян за місцем проживання (далі – загальні збори) скликаються за місцем проживання громадян для обговорення і прийняття рішень з питань місцевого значення, відповідно до території на якій вони відбуваються.

2. Порядок проведення загальних зборів  громадян за місцем проживання регулюється Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим Положенням, яке є додатком до Статуту Брусилівської селищної територіальної громади. 

Стаття 2. Територія проведення загальних зборів  

Загальні збори відбуваються у межах: громади; селища; села; кварталу чи вулиці (-ць); будинку (декількох будинків) чи інших частин громади.

Стаття 3. Право жителів брати участь у загальних зборах

1. У загальних зборах  з правом голосу можуть брати участь повнолітні жителі, які проживають на законних підставах на території, в межах якої проводяться загальні збори. 

2. Участь у загальних зборах  обов’язкова для ініціаторів скликання загальних зборів, представників профільних органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів і посадових осіб, депутатів Брусилівської селищної Ради, зазначених у повідомленні про скликання зборів. Відсутність відповідних представників не може бути підставою для перенесення загальних зборів чи визнання їх такими, що не відбулися.

3. Учасниками загальних зборів  з правом дорадчого голосу на запрошення ініціаторів можуть бути:

            – народні депутати України;

            – Брусилівський селищний голова, депутати Брусилівської селищної ради, представники органів виконавчої влади, які не проживають на відповідній території або не обрані делегатами конференції; 

            – представники підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності, громадських об’єднань, органів самоорганізації населення, організацій співвласників багатоквартирних будинків. 

РОЗДІЛ ІІ. ПОВНОВАЖЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ

Стаття 4. Повноваження загальних  громадян за місцем проживання 

На розгляд загальних зборів виносяться будь-які питання місцевого значення, у тому числі, але не обмежуючись цим:

І. У сфері представлення та захисту прав та інтересів мешканців відповідної території у взаємовідносинах з органами місцевого самоврядування та їхніми посадовими особами:

1) обговорювати проєкти актів селищної ради, її виконавчого комітету та інших виконавчих органів;

2) вносити пропозиції до порядку денного сесій селищної ради та засідань її виконавчого комітету;

3) направляти звернення до органів державної влади, обласних та районних рад, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності з питань, які є важливими для забезпечення інтересів жителів територіальної громади.

ІІ. У сфері забезпечення участі жителів територіальної громади у формуванні та реалізації програм соціально-економічного розвитку відповідної території, інших місцевих програм:

1) обговорювати та вирішувати питання щодо спрямування коштів жителів територіальної громади разом з коштами місцевого бюджету, підприємств, установ та організацій різних форм власності, трудових і матеріально-технічних ресурсів на будівництво, модернізацію, ремонт і утримання об’єктів соціальної інфраструктури, благоустрій населених пунктів, на заходи з охорони навколишнього природного середовища;

2) приймати рішення про запровадження місцевих зборів на засадах добровільного самооподаткування;

3) вносити до селищної ради пропозиції щодо передачі або придбання в комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, установ чи організацій різних форм власності або їх структурних підрозділів та інших об’єктів, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунальних, соціальних, культурних, побутових та інших потреб територіальної громади;

4) вносити пропозиції до селищної ради та їх виконавчих органів щодо надання допомоги інвалідам, ветеранам війни і праці, самотнім особам похилого віку, багатодітним сім’ям та іншим категоріям малозабезпечених жителів територіальної громади в порядку реалізації місцевих програм у сфері соціального захисту населення;

5) обговорювати питання, пов’язані із залученням населення до ліквідації наслідків аварії чи стихійного лиха, сприяти органам місцевого самоврядування у проведенні робіт з ліквідації цих наслідків;

6) вимагати, отримувати від органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб та заслуховувати інформацію про стан навколишнього середовища, про заходи, що вживаються з метою його збереження та поліпшення.

ІІІ. У сфері забезпечення участі жителів територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення:

1) обговорювати у випадках, передбачених законодавством України, тарифи на житлово-комунальні послуги, що надають суб’єкти господарювання усіх форм власності.

IV. У сфері забезпечення створення, діяльності та ліквідації органів самоорганізації населення:

1) приймати рішення про створення органу самоорганізації населення, визначення його назви;

2) подавати заяву до селищної ради про створення органу самоорганізації населення;

3) визначати строк повноважень персонального складу органу самоорганізації населення;

4) визначати основні напрями діяльності органу самоорганізації населення та обсяг його власних повноважень при його створенні та в подальшому – у межах, визначених Законом України "Про органи самоорганізації населення";

5) затверджувати Положення про орган самоорганізації населення, вносити до нього зміни;

6) визначати кількісний склад та обирати персональний склад (голову, заступників голови, секретаря та членів) органу самоорганізації населення;

7) переобирати склад органу самоорганізації населення, відкликати, обирати окремих його членів замість вибулих, змінювати кількісний склад органу самоорганізації населення.

РОЗДІЛ III. ПОРЯДОК СКЛИКАННЯ І ПІДГОТОВКИ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ

Стаття 5. Ініціатори загальних зборів

Загальні збори можуть скликатися:

1) селищним головою;

2) Брусилівською селищною радою, депутатською фракцією, постійною депутатською комісією, ⅕ депутатів Ради;

3) старостами;

4) органом самоорганізації населення (далі – ОСН);

5) об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ), житлово-будівельним кооперативом (далі - ЖБК);

6) для загальних зборів усієї Брусилівської територіальної громади - не менше як 100 жителів, які досягли вісімнадцятирічного віку та на законних підставах проживають на відповідній території;

7) для загальних зборів у межах селища; села; кварталу чи вулиці (-ць); будинку (декількох будинків) чи інших частин громади - не менше як 20 жителів, які досягли вісімнадцятирічного віку та на законних підставах проживають на відповідній території.

Стаття 6. Подання ініціативи про скликання загальних зборів

1. Селищний голова видає розпорядження про скликання загальних зборів.

2. Селищна рада, депутатська фракція, постійна депутатська комісія, депутатська група ⅕ депутатів Ради, староста, ухвалюють рішення про скликання загальних зборів  відповідно до Регламенту Ради та відповідних положень про їх діяльність. 

3. Органи самоорганізації населення, об’єднання власників багатоквартирних будинків, житлово-будівельний кооператив ухвалюють рішення про скликання загальних зборів  відповідно до їх статутних документів. 

4. Жителі надсилають на ім’я селищного голови повідомлення про проведення загальних зборів. Повідомлення підписується відповідною кількістю осіб, визначеною у п.6 та п.7 ст. 6 цього Положення,  із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, дати і року народження, адрес реєстрації, номерів контактних телефонів, адрес електронної пошти (за наявності) згідно з Додатком 1 до цього Положення.

5. Розпорядження, рішення чи повідомлення про скликання загальних зборів в усіх передбачених цією статтею випадках невідкладно передається відповідальній особі Ради не пізніше десяти робочих днів до дати проведення зборів і має повідомний характер. 

  6. У розпорядженні, рішенні чи повідомленні про скликання загальних зборів має бути зазначена така інформація:

1) ініціатор скликання, його контакти (згода на обробку персональних даних);

2) територія проведення відповідно до статті 2 цього Положення;

3) дата, час і місце проведення;

4) пропонований список запрошених до участі у загальних зборах  посадових осіб органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, представників підприємств, установ, організацій;

5) пропоновані до розгляду на загальних зборах  питання порядку денного;

6) організаційні заходи, які має здійснити відповідальна особа Ради, з метою підготовки до проведення загальних зборів  (за потреби). 

7. До розпорядження, рішення чи повідомлення також можуть додаватися інформаційно-аналітичні матеріали з питань, що виносяться на загальні збори.

Стаття 7. Розгляд рішення чи повідомлення про скликання загальних зборів

1. Впродовж трьох робочих днів з моменту отримання рішення чи повідомлення про скликання загальних зборів відповідальна особа Ради здійснює перевірку поданих документів на відповідність вимогам цього Положення та готує проєкт розпорядження, яким селищний голова приймає одне з таких рішень:

1) призначити проведення загальних зборів;

2) відправити рішення чи повідомлення для усунення недоліків відповідно до частини 3 цієї статті;

3) відмовити відповідно до частини 5 цієї статті.

2. У межах того ж триденного строку про прийняте рішення повідомляють ініціатора в письмовій формі, зазначаючи номер реєстрації або підстави повернення для усунення недоліків чи відмови відповідно до цього Положення. Розпорядження, рішення чи повідомлення про проведення загальних зборів також розміщуються разом з усіма підготовленими матеріалами на офіційному вебсайті селищної Ради в розділі "Громадська участь" (підрозділ "Загальні збори громадян"), вилучивши з них інформацію про фізичну особу (персональну інформацію).

3. Рішення чи повідомлення про скликання загальних зборів  може бути повернуто для усунення недоліків у випадку, якщо не дотримано вимог частин 4, 6 статті 7 цього Положення. Повернення з інших підстав є неправомірним.

4. Рішення чи повідомлення має бути доопрацьоване і подане до Ради впродовж п’яти робочих днів з моменту отримання ініціатором відповідного письмового повідомлення. У разі якщо недоліки в цей строк не усунуто, рішення чи повідомлення залишається без розгляду.

5. Відмовляють у проведенні загальних зборів лише у таких двох випадках:

1) якщо питання, запропоновані на розгляд загальних зборів , не належать до відання місцевого самоврядування;

2) якщо з рішенням чи повідомленням про скликання загальних зборів звернулася особа (-и), що не може бути ініціатором скликання загальних зборів  відповідно до статті 6 цього Положення.

Відмова з інших підстав є неправомірною. 

6. Відсутність прийнятого селищним головою розпорядження стосовно можливості проведення загальних зборів, відповідно до частини 1 цієї статті, не може бути перешкодою для проведення загальних зборів у випадку, якщо вона подана відповідно до цього Положення. 

Стаття 8. Підготовка загальних зборів

1. Підготовка та проведення загальних зборів здійснюється ініціаторами скликання зборів у співпраці з відповідальною особою Ради.

2. Загальні збори проводяться у дату, час та місце, зазначені в розпорядженні, рішенні чи повідомленні про скликання загальних зборів.

3. Якщо з об’єктивних причин неможливо організувати проведення загальних зборів у дату, час та місце, зазначені в розпорядженні, рішенні чи повідомленні про скликання загальних зборів, відповідальна особа Ради може запропонувати іншу дату, час та місце проведення зборів, але не пізніше чотирнадцяти робочих днів від початкової дати. Остаточне рішення щодо дати, часу і місця проведення загальних зборів ухвалюється за згодою їх ініціатора. 

4. Органи, посадові особи місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ та організацій сприяють та надають допомогу у проведенні зборів, у тому числі надають потрібну для проведення зборів інформацію в порядку, передбаченому законами України "Про інформацію" та "Про доступ до публічної інформації".

Стаття 9. Інформування жителів про проведення загальних зборів

1. Ініціатори проведення загальних зборів доводять інформацію про їх проведення до відома жителів відповідної території не пізніше ніж за сім календарних днів до дня проведення загальних зборів.

2. У разі особливої термінової необхідності жителів додатково, крім терміну, передбаченого частиною 1 цієї статті, повідомляється про скликання загальних зборів  у день їх проведення.

3. Інформаційне повідомлення про проведення загальних зборів , інформаційно-аналітичні матеріали розміщуються на офіційному вебсайті селищної Ради у розділі "Громадська участь" (підрозділ "Загальні збори громадян"), а також може бути розміщено у місцевих засобах масової інформації, електронних медіа, соціальних мережах та поширюється будь-якими іншими доступними способами з метою ознайомлення з ними якомога більшої частини жителів.

4. В інформаційному повідомленні (оголошенні) зазначається вичерпна інформація про дату, час і місце проведення загальних зборів , територія проведення загальних зборів, ініціатора їх скликання і питання, що виносяться на розгляд, а також контакти (телефон, електронна адреса тощо), за якими можна отримати додаткову інформацію про проведення загальних зборів. 

5. Оголошення про дату, час, місце і питання, що виносяться на розгляд загальних зборів, також розміщується на дошках оголошень на тій території, на якій плануються загальні збори.

РОЗДІЛ IV. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ

Стаття 10. Реєстрація учасників загальних зборів

1. Перед початком загальних зборів ініціатор скликання зборів проводить реєстрацію учасників зборів У списку реєстрації зазначається така інформація:

            – прізвище, ім’я, по батькові учасника загальних зборів;

            – дата народження;

            – адреса реєстрації;

   – документ що посвідчує особу;

            – особистий підпис.

Незареєстровані особи не можуть брати участь у голосуванні під час проведення загальних зборів.

2. Під час реєстрації ініціатори скликання зборів видають учасникам з правом вирішального голосу мандати для голосування.

Стаття 11. Правомочність загальних зборів

Загальні збори є правомочними за умов присутності на них більше половини жителів, які проживають на законних підставах на відповідній території і мають право брати участь у зборах.

Стаття 12. Проведення загальних зборів

1. Відкриває загальні збори ініціатор (уповноважений представник) скликання зборів.

2. Для ведення загальних зборів із числа учасників з правом голосу відносною більшістю голосів обирається головуючий.

3. Для ведення протоколу зборів  із числа учасників з правом голосу відносною більшістю голосів обирається секретар.

4. Для підрахунку голосів учасників загальних зборів  відносною більшістю голосів з числа учасників з правом голосу обирається лічильна комісія у складі не менше 3 осіб. 

Не можуть бути головуючим, секретарем, членами лічильної комісії загальних зборів (конференції) селищний голова, депутати селищної ради, посадові та службові особи місцевого самоврядування.

Не можуть бути членами лічильної комісії головуючий і секретар загальних зборів.

5. За пропозицією ініціатора скликання загальних зборів та з урахуванням думок учасників загальними зборами простою більшістю голосів затверджується порядок денний і регламент роботи загальних зборів. Порядок денний загальних зборів обов’язково має передбачати доповіді ініціаторів скликання загальних зборів та представника органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, до компетенції яких належить вирішення питання, що розглядаються на загальних зборах.

Не допускається розгляд та прийняття рішень із питань, не передбачених під час ініціювання загальних зборів.

6. Головуючий на основі затвердженого регламенту загальних зборів:

1) оголошує питання, які виносяться на розгляд загальних зборів;

2) веде загальні збори та підтримує на них належну дисципліну і порядок;

3) надає слово для виступів та оголошує підсумки голосування на підставі даних лічильної комісії;

4) головуючий може перервати виступаючого, якщо його виступ не стосується теми загальних зборів або перевищує встановлений регламент;

5) виконує інші функції з проведення загальних зборів. 

7. Учасники загальних зборів повинні дотримуватися порядку їх проведення та норм етичної поведінки, не допускати вигуків, образ та інших дій, що заважають обговоренню винесених на розгляд питань.

Якщо головуючий на загальних зборах зловживає своїм правом і порушує порядок їх проведення, учасники загальних зборів можуть висловити йому недовіру та обрати нового головуючого.

РОЗДІЛ V. ОФОРМЛЕННЯ ТА ВРАХУВАННЯ РІШЕНЬ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ

Стаття 13. Рішення загальних зборів

1. Загальні збори з розглянутих питань ухвалюють рішення. 

2. Рішення загальних зборів  ухвалюють простою більшістю голосів учасників загальних зборів з правом голосу шляхом відкритого або таємного голосування. Спосіб голосування визначається регламентом, затвердженим учасниками загальних зборів.

3. Результати проведення загальних зборів та ухвалені на загальних зборах рішення оформлюються протоколом згідно з Додатком 3 до цього Положення. Протокол підписується головуючим і секретарем загальних зборів не пізніше трьох днів після їх проведення та невідкладно передається (надсилається) селищному голові із супровідним листом. 

У протоколі загальних зборів зазначається така інформація:

            – дата, час і місце їх проведення;

            – територія проведення загальних зборів;

            – кількість учасників загальних зборів, в тому числі учасники з правом дорадчого голосу;

            – список учасників загальних зборів, а саме Додаток 1 до протоколу загальних зборів;

            – порядок денний загальних зборів;

            – виклад перебігу обговорення та результати розгляду питань порядку денного; 

            – результати голосування з кожного окремого питання та інша інформація.

4. Протокол загальних зборів  складається у трьох примірниках не пізніше 3 днів після їх проведення та підписується головуючим і секретарем загальних зборів. Один примірник протоколу загальних зборів передають на зберігання відповідальній особі Ради. Другий примірник протоколу залишають ініціаторові скликання загальних зборів. Третій примірник не пізніше 5 календарних днів з дня проведення загальних зборів вивішується для ознайомлення в місці проведення загальних зборів  і має бути доступним для ознайомлення не менше тридцяти календарних днів.

До першого примірника протоколу загальних зборів додається оригінал списку учасників загальних зборів , які брали в них участь, складений відповідно до вимог частини 1 статті 11 та Додатка 3 до цього Положення, а у разі проведення конференції до протоколу також додаються оригінали протоколів загальних зборів, які підтверджують повноваження делегатів конференції на представлення інтересів громадян. До другого примірника протоколу додаються копії зазначених документів, засвідчені підписами секретаря і головуючого.

5. Відповідальна особа Ради забезпечує розміщення сканованого протоколу загальних зборів з усіма додатками на офіційному вебсайті Ради в розділі "Громадська участь" (підрозділ "Загальні збори громадян") впродовж 5 робочих днів з дня їх надходження, при цьому вилучає з них інформацію про фізичну особу (персональну інформацію).

Стаття 14. Врахування рішень загальних зборів органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, комунальними підприємствами

1. Рішення загальних зборів враховуються органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами у їх діяльності.

2. Пропозиції, викладені в протоколі загальних зборів, розглядаються на найближчому засіданні Ради та/або її виконавчого комітету (залежно від того, до кого вони скеровані) за обов’язкової участі ініціаторів загальних зборів, яким надається слово для виступу.

3. Ініціатори скликання зборів мають бути поінформовані про дату, час і місце проведення засідання органу місцевого самоврядування з питань розгляду рішень загальних зборів в письмовій формі і не пізніше ніж за 3 дні до початку засідання. 

4. За результатами проведення засідання органи місцевого самоврядування або їх посадові особи ухвалюють рішення про врахування, часткове врахування або відхилення рішень загальних зборів.

5. Якщо органи місцевого самоврядування чи їх посадові особи не вважають за можливе частково або повністю врахувати рішення загальних зборів, має бути подане вмотивоване пояснення причини такого рішення. 

6. Рішення органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб за результатами розгляду рішень загальних зборів впродовж п’яти робочих днів з дня розгляду надсилається ініціаторам скликання зборів, розміщується на офіційному вебсайті Ради в розділі "Громадська участь" (підрозділ "Загальні збори громадян"). 

7. Контроль за врахуванням рішень загальних зборів у діяльності посадових осіб та органів місцевого самоврядування покладається на селищного голову та ініціаторів скликання загальних зборів.

8. Рішення загальних зборів, прийняті в межах чинного законодавства і власних повноважень, є обов’язковими для виконання органами самоорганізації населення.

9. Комунальні підприємства зобов’язані розглянути рішення загальних зборів  впродовж тридцяти календарних днів, про результати розгляду рішень комунальні підприємства повідомляють ініціаторів проведення загальних зборів. 

Стаття 15. Дії та бездіяльність службових та посадових осіб, які можна оскаржити

1. Жителі територіальної громади мають право оскаржити:

1) нереєстрацію, невчасну реєстрацію, неправомірну відмову в реєстрації або безпідставне повернення розпорядження, рішення чи повідомлення про скликання загальних зборів  для усунення недоліків;

2) недотримання посадовими та службовими особами строків, передбачених цим Положенням;

3) невжиття заходів для підготовки загальних зборів, про які заявлено у розпорядженні, рішенні чи повідомлені про скликання загальних зборів;

4) бездіяльність щодо розгляду та врахування рішення загальних зборів чи неприйняття рішення за результатами його розгляду;

5) невиконання вимог щодо оприлюднення інформації та документів, що стосуються ініціювання, підготовки, проведення, розгляду рішення загальних зборів;

6) інші дії чи бездіяльність, що порушують вимоги цього Положення.

Стаття 16. Правові наслідки порушення вимог цього Положення

Порушення вимог чинного законодавства, що регулює порядок ініціювання, підготовки, проведення та врахування рішень загальних зборів, у тому числі цього Положення, може бути підставою для скасування рішень органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, що були прийняті після проведення загальних зборів та суперечать прийнятому на них рішенню. Для цього ініціатори скликання загальних зборів або інші зацікавлені особи звертаються до суду. 

Стаття 17. Відповідальність посадових осіб 

1. Депутати місцевої ради, посадові особи місцевого самоврядування несуть юридичну відповідальність за невиконання цього Положення згідно із законодавством України.

2. У разі недотримання визначеного цим Положенням порядку розгляду рішення загальних зборів, а також незгоди з рішенням органу або посадової особи місцевого самоврядування щодо розгляду рішення загальних зборів ініціатор останніх або особа, уповноважена його представляти, має право оскаржити таке рішення в порядку, встановленому законодавством України.

Секретар селищної ради                                                                    Віктор ШКУРАТІВСЬКИЙ
 

  Додаток 1

                                                                             до Положення про загальні збори                                                                 

                                       громадян за місцем проживання

Селищному голові

_____________________________________________

Від жителів:

1.____________________________________________________

Прізвище, ім’я, по батькові

який проживає за адресою: 

____________________________________________

Адреса реєстрації із зазначенням номера контактного телефону

(електронної пошти – за наявності)

2.___________________________________________

Прізвище, ім’я, по батькові

який проживає за адресою: 

____________________________________________

Адреса реєстрації із зазначенням номера контактного телефону

(електронної пошти – за наявності)

3.___________________________________________

Прізвище, ім’я, по батькові

який проживає за адресою: 

_____________________________________________

Адреса реєстрації із зазначенням номера контактного телефону

(електронної пошти – за наявності)

ПОВІДОМЛЕННЯ

ПРО ПРОВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ ГРОМАДЯН ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ

Відповідно до статті 8 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 4-6 Положення "Про загальні збори громадян за місцем проживання", що є невід’ємною частиною Статуту Брусилівської селищної територіальної громади:

1. Повідомляємо Вас про скликання загальних зборів громадян за місцем проживання на території _______________________________________________________

(зазначити територію: загально територіальні, мікрорайону; кварталу чи вулиці; будинку (декількох будинків), чи інших частин)

2. Загальні збори заплановано провести "_____"______________20__ року з ____ до ____ год. 

у _____________________________________________________________________________

(назва та адреса місця проведення загальних зборів)

3. До участі в загальних зборах запрошуються:

1. жителі __________________________________________________________________ 

               (назва території, жителів якої запрошено до участі в загальних зборах)

2. Селищний голова;
3. Депутати селищної Ради;

_________________________________________________________________________          (прізвища та/або назви посад посадових осіб (якщо вони відомі)

4. представники ОСН, ОСББ тощо.

4. На загальних зборах заплановано обговорити такі питання:

• _____________________________________________________________________

                     (повне формулювання питання, винесеного на розгляд загальних зборів)

• _____________________________________________________________________

                     (повне формулювання питання, винесеного на розгляд загальних зборів)

• _____________________________________________________________________

                     (повне формулювання питання, винесеного на розгляд загальних зборів)

5. Просимо розмістити оголошення про проведення загальних зборів

______________________________________________________________________________________________

(зазначити заходи, які має здійснити відповідальна особа Ради для підготовки загальних зборів)

До повідомлення додаємо:

1. Інформаційно-аналітичні матеріали з питань, що виносяться на загальні збори на ____ арк.

"___" _______________ 20__ року 

1.____________________________                           _______________                                          ________________

      Прізвище, ім’я, по батькові                                                                                                           підпис 

2.____________________________            _____________                                 ______________

      Прізвище, ім’я, по батькові                                                                                  підпис 

3.________________________________                  _______________                                          ________________

      Прізвище, ім’я, по батькові                                                                                                          підпис 

 Додаток 2

                                                                             до Положення про загальні збори

                                                                           громадян за місцем проживання

П Р О Т О К О Л

загальних зборів громадян за місцем проживання 

на території ________________________

                                                                                      ( зазначити територію)

__________________________________________ 

"____"____________ 20____ року.

Місце проведення: ______________________________

Час проведення: ________________________________

Територія проведення: _______________________

Присутні:

Учасники загальних зборів громадян за місцем проживання в кількості _____ осіб (список – у Додатку 1 до цього протоколу).

З них наділені правом голосу _____ учасників, правом дорадчого голосу – ________ учасників.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Обрання головуючого, секретаря та членів лічильної комісії загальних зборів.

2. Затвердження порядку денного і регламенту загальних зборів .

3. Про ситуацію щодо ________________________________________________.

(питання порядку денного, що обговорювалося)

4. Про ситуацію щодо ________________________________________________.

(питання порядку денного, що обговорювалося)

5. Про ситуацію щодо ________________________________________________.

(питання порядку денного, що обговорювалося)

1. Обрання головуючого, секретаря та членів лічильної комісії загальних зборів.

СЛУХАЛИ:

1. 

ВИСТУПИЛИ:

1. ______________________________________________________________

2. ______________________________________________________________

ГОЛОСУВАЛИ:

"За" – ________;

"Проти" – ________;

"Утрималися" – ________;

УХВАЛИЛИ:

1.Обрати головуючим загальних зборів

2. Обрати секретарем загальних зборів :

3. Обрати членами лічильної комісії загальних зборів:

2. Затвердження порядку денного та регламенту загальних зборів

СЛУХАЛИ:

1.

ВИСТУПИЛИ:

1. ______________________________________________________________

2. ______________________________________________________________

ГОЛОСУВАЛИ:

"За" – ________;

"Проти" – ________;

"Утрималися" – ________;

УХВАЛИЛИ:

1. Затвердити такий порядок денний загальних зборів :

1. Про ситуацію щодо ________________________________________________.

2. Про ситуацію щодо ________________________________________________.

3. Про ситуацію щодо ________________________________________________.

2. Затвердити такий регламент загальних зборів :

на вступне слово ініціатора загальних зборів – до ___ хвилин;

на доповідь (виступ) – до ___ хвилин;

відповіді на запитання після доповіді (виступу) – до ___ хвилин;

на виступи в обговоренні – до ___ хвилин.

3. Про ситуацію щодо _____________________________________________________________________.

(питання порядку денного, що обговорювалося)

СЛУХАЛИ:

1. Про ситуацію щодо ______________________________________________________________________.

(питання порядку денного, що обговорювалося)

ВИСТУПИЛИ:

1. ______________________________________________________________

2. ______________________________________________________________

ГОЛОСУВАЛИ:

"За" – ________;

"Проти" – ________;

"Утрималися" – ________;

УХВАЛИЛИ:

Визнати ситуацію щодо ________________________________________________________________

                                                                     (питання порядку денного, що обговорювалося)

_____________________________________________________________________

4. Про ситуацію щодо __________________________________________________________.

(питання порядку денного, що обговорювалося)

СЛУХАЛИ:

1. Про ситуацію щодо ___________________________________________________________.

(питання порядку денного, що обговорювалося)

ВИСТУПИЛИ:

1. ______________________________________________________________

2. ______________________________________________________________

ГОЛОСУВАЛИ:

"За" – ________;

"Проти" – ________;

"Утрималися" – ________;

УХВАЛИЛИ:

Визнати ситуацію щодо ___________________________________________________________________

                 (питання порядку денного, що обговорювалося)

_______________________________________________________________________

5. Про ситуацію щодо _____________________________________________________________.

                                (питання порядку денного, що обговорювалося)

СЛУХАЛИ:

1. Про ситуацію щодо _________________________________________________________.

                           (питання порядку денного, що обговорювалося)

ВИСТУПИЛИ:

1. ______________________________________________________________

2. ______________________________________________________________

ГОЛОСУВАЛИ:

"За" – ________;

"Проти" – ________;

"Утрималися" – ________;

УХВАЛИЛИ:

Визнати ситуацію щодо _________________________________________________

                  (питання порядку денного, що обговорювалося)

_______________________________________________________________________

Голова загальних зборів                             ________________          _____________________

                                   (підпис)                       (прізвище та ініціали) 

Секретар загальних зборів                          ________________          _____________________

                                   (підпис)                       (прізвище та ініціали) 

 Додаток 1

        до Протоколу загальних зборів громадян

за місцем проживання _____________________

                                                            (зазначити територію)

від "___"____________20 ___ року

СПИСОК

учасників загальних зборів громадян

за місцем проживання _______________________________________________________________________ 

(зазначити територію)

____________________________________________ 

"____"_____________ 20 __ року

Місце проведення: ______________________________

Час проведення: ________________________________

Голова загальних зборів                      __________________ ________________________________

                                                                                        (підпис)                       (прізвище та ініціали) 

Секретар загальних зборів              ___________________ ________________________________

                                                                                        (підпис)                       (прізвище та ініціали) 

  Додаток  2

                                                                                     до Статуту Брусилівської селищної 

                                                                         територіальної громади

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО МІСЦЕВІ ІНІЦІАТИВИ В БРУСИЛІВСЬКІЙ СЕЛИЩНІЙ ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ГРОМАДІ

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Право жителів на місцеву ініціативу

1. Місцева ініціатива – одна із форм участі жителів Брусилівської селищної територіальної громади (далі – жителі) у здійсненні місцевого самоврядування.

2. Місцева ініціатива – офіційна письмова пропозиція з питань, які віднесені до відання місцевого самоврядування, внесена в порядку, передбаченому цим Положенням, для розгляду на засіданні Ради та прийняття відповідного рішення.

3. У порядку місцевої ініціативи жителі можуть внести письмову пропозицію або проєкт рішення для розгляду на засіданні Ради. 

4. Місцева ініціатива може бути внесена безпосередньо жителями, які досягли 14 років та на законних підставах проживають на території Брусилівської селищної територіальної громади. 

5. Місцева ініціатива не може бути внесена депутатами Ради, посадовими особами органу місцевого самоврядування.

Стаття 2. Предмет місцевої ініціативи

1. Предметом місцевої ініціативи можуть бути будь-які питання, віднесені до відання місцевого самоврядування.

2. Не можуть бути предметом місцевої ініціативи пропозиції, що суперечать Конституції та чинному законодавству України.

РОЗДІЛ ІІ. ВНЕСЕННЯ МІСЦЕВОЇ ІНІЦІАТИВИ

Стаття 3. Ініціатори внесення місцевої ініціативи

1. Ініціаторами внесення місцевої ініціативи на розгляд селищної Ради може бути ініціативна група з жителів кількістю не менше 5 осіб, з урахуванням норм частини 4 статті 1 цього Положення.

Стаття 4. Подання місцевої ініціативи

1. Для внесення письмової пропозиції або проєкту рішення Ради для розгляду на засіданні Ради з ініціативи жителів на ім’я селищного голови подається повідомлення про внесення місцевої ініціативи, оформлене згідно з Додатками 1 або 2 до цього Положення.

2. У повідомленні про внесення місцевої ініціативи обов’язково зазначається:

1) перелік чітко сформульованих письмових пропозицій для розгляду на засіданні Ради та/або назва проєкту рішення Ради;

2) прізвища, імена і по батькові, адреси реєстрації та контакти членів ініціативної групи;

3) прізвище, ім’я і по батькові, контакти уповноваженого представника ініціативної групи.

3. Ініціюючи внесення місцевої ініціативи ініціативна група до повідомлення також додає підписні листи, оформлені відповідно до Додатка 3 до цього Положення.

4. Якщо в порядку місцевої ініціативи подається проєкт рішення Ради до повідомлення також додаються повний текст проєкту рішення Ради.

5. У разі необхідності селищний голова впродовж трьох робочих днів з моменту реєстрації місцевої ініціативи доручає відповідним виконавчим органам Ради підготувати:

1) аналіз регуляторного впливу (відповідно до статті 8 Закону України "Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності", якщо в порядку місцевої ініціативи подається проєкт регуляторного акта);

2) бюджетне або інше фінансове обґрунтування, висновки та рекомендації, передбачені вимогами регламенту Ради.

6. Відповідні документи додаються до проєкту рішення, запропонованого ініціаторами внесення місцевої ініціативи.

Стаття 5. Збір підписів жителів

1. Для внесення місцевої ініціативи від всієї Брусилівської селищної територіальної громади ініціативній групі необхідно зібрати не менше 50 підписів жителів, які досягли 14 років (з урахуванням приписів Конституції та законів України) та на законних підставах проживають в межах Брусилівської селищної територіальної громади.

2. Для внесення місцевої ініціативи від населеного пункту (села) Брусилівської селищної територіальної громади ініціативній групі необхідно зібрати не менше 30 підписів жителів, які досягли 14 років (з урахуванням приписів Конституції та законів України) та на законних підставах проживають в межах села.

3. Ініціативна група збирає підписи жителів на підписних листах, оформлених відповідно до Додатку 3 до цього Положення.

Підписні листи мають містити такі дані:

– прізвище, ім’я та по батькові підписанта;

– дата та рік народження;

– адреса реєстрації;

– особистий підпис;

– дата проставлення підпису.

Стаття 6. Реєстрація місцевої ініціативи

1. З моменту отримання Радою повідомлення про внесення місцевої ініціативи відповідальна особа Ради зобов’язана:

1) впродовж одного робочого дня зареєструвати повідомлення про внесення місцевої ініціативи;

2) впродовж п’яти робочих днів забезпечити розміщення повного тексту повідомлення про внесення місцевої ініціативи, а також усіх додатків до нього, на офіційному вебсайті Ради у розділі "Громадська участь" (підрозділ "Місцеві ініціативи"), при цьому вилучаються відомості про фізичну особу (персональна інформація).

Стаття 7. Перевірка поданих документів

1. Відповідальна особа Ради впродовж трьох робочих днів з моменту реєстрації повідомлення про внесення місцевої ініціативи здійснює перевірку поданих документів на відповідність вимогам цього Положення та готує проєкт розпорядження, яким селищний голова приймає одне з таких рішень:

1) передати місцеву ініціативу для підготовки до розгляду на засіданні Ради;

2) відмовити у винесенні місцевої ініціативи на засідання Ради відповідно до пункту 3 цієї статті;

3) повернути повідомлення про внесення місцевої ініціативи для усунення недоліків.

2. Про прийняте рішення в межах цього ж триденного строку повідомляють уповноваженого представника ініціативної групи в письмовій формі, зазначаючи номер реєстрації або підстави повернення повідомлення про внесення місцевої ініціативи для усунення недоліків, або підстави відмови у винесені на засідання Ради відповідно до пунктів 1, 3, 4 статті 7 цього Положення.

3. Місцева ініціатива не виноситься на засідання Ради, про що повідомляється територіальна громада на офіційному вебсайті Ради у розділі "Громадська участь" (підрозділ "Місцеві ініціативи") виключно у таких випадках:

1) предмет місцевої ініціативи не відноситься до відання місцевого самоврядування;

2) місцева ініціатива подана ініціаторами, не передбаченими статтею 3 цього Положення.

4. Повідомлення про внесення місцевої ініціативи може бути повернуто для усунення недоліків за наявності однієї або двох із таких підстав:

1) не дотримано вимог до оформлення повідомлення про внесення місцевої ініціативи, передбачених статтею 4 цього Положення;

2) недостатня кількість або дублювання підписів жителів, передбачених статтею 5 цього Положення;

3) порушення вимог пп. 5-6 Статті 7 цього Положення.

5. Місцева ініціатива не може містити заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини, інформацію, яка принижує честь і гідність, права та законні інтереси осіб, матеріали та вислови, які становлять загрозу національним інтересам і національній безпеці України, матеріали та заклики, які містять передвиборну агітацію, рекламу товарів, робіт та послуг. Місцева ініціатива не може містити назву юридичної чи фізичної особи без її на це згоди.

6. Наявність у тексті місцевої ініціативи відомостей зазначених у п. 5 Статті 7 цього Положення, а також неправдивих відомостей, лайливих слів, прямих образ на ім’я конкретних осіб є підставою для відмови у розгляді.

7. Ініціатори внесення місцевої ініціативи мають усунути виявлені недоліки та повторно подати місцеву ініціативу до Ради впродовж п’яти робочих днів з моменту отримання відповідного письмового повідомлення уповноваженим представником ініціативної групи. У разі якщо недоліки в цей строк не усунуто, місцева ініціатива залишається без розгляду, про що повідомляється територіальну громаду на офіційному вебсайті Ради у розділі "Громадська участь" (підрозділ "Місцеві ініціативи").

8. Інформація про передачу місцевої ініціативи для підготовки до розгляду на засіданні Ради, повернення для усунення недоліків чи відмова у винесенні місцевої ініціативи на засідання Ради впродовж одного робочого дня розміщується на офіційному вебсайті Ради у розділі "Громадська участь" (підрозділ "Місцеві ініціативи").

РОЗДІЛ ІІІ. РОЗГЛЯД МІСЦЕВОЇ ІНІЦІАТИВИ

Стаття 8. Підготовка місцевої ініціативи до розгляду на засіданні Ради

1. Селищний голова організовує підготовку місцевої ініціативи до розгляду на засіданні Ради відповідно до вимог регламенту Ради, про що повідомляє уповноваженого представника ініціативної групи.

2. Селищний голова включає подану письмову пропозицію або проєкт рішення Ради до порядку денного найближчої сесії Ради. За потреби селищний голова організовує розробку проєкту рішення Ради щодо поданої пропозиції, ініційованої до розгляду в порядку місцевої ініціативи.

3. Розгляд проєкту рішення ради або питання, поданого в порядку місцевої ініціативи, відбувається за обов’язкової участі членів ініціативної групи. Члени ініціативної групи обов’язково запрошуються на засідання постійних комісій ради та беруть участь у всіх засіданнях з питань місцевої ініціативи.

Стаття 9. Розгляд місцевої ініціативи на засіданні Ради

1. Розгляд проєкту рішення чи питання, поданого в порядку місцевої ініціативи, відбувається відповідно до вимог регламенту Ради на черговому засіданні Ради.

2. Постійні комісії Ради проводять засідання, на яких розглядають проект рішення чи питання, подані в порядку місцевої ініціативи, за обов’язкової участі членів ініціативної групи та складають висновки і рекомендації в межах своєї компетенції. Відсутність висновків або рекомендацій комісій не може бути підставою для відмови у включенні питання до порядку денного найближчої чергової сесії Ради.

3. Про розгляд поданої місцевої ініціативи постійними комісіями Ради або розгляд на пленарному засіданні Ради повідомляється територіальну громаду на офіційному вебсайті Ради в спеціальному розділі "Громадська участь" (підрозділ "Місцеві ініціативи") не менше ніж за три робочі дні до дня розгляду, а про результати розгляду – не пізніше п’яти робочих днів з дня проведення засідань. 

Стаття 10. Участь членів ініціативної групи

1. Члени ініціативної групи обов’язково беруть участь у засіданні Ради під час розгляду проєкту рішень Ради або письмових пропозицій, поданих у порядку місцевої ініціативи.

Члени ініціативної групи обов’язково запрошуються на засідання постійних депутатських комісій Ради та беруть участь у всіх засіданнях з питань місцевої ініціативи.

2. Уповноважений представник ініціативної групи виступає на засіданнях комісій та засіданні Ради із доповіддю з питання місцевої ініціативи та відповідає на запитання депутатів Ради згідно з Регламентом Ради. На прохання доповідача на запитання депутатів Ради можуть відповідати інші члени ініціативної групи, присутні на засіданні Ради. Рада з числа депутатів може призначити співдоповідача з питання місцевої ініціативи. 

3. Присутні на засіданні члени ініціативної групи беруть участь в обговоренні місцевої ініціативи в порядку, встановленому Регламентом Ради.

Стаття 11. Ухвалення рішень з питань місцевої ініціативи

1. Після обговорення проєкту рішення, поданого в порядку місцевої ініціативи, він обов’язково ставиться на голосування.

2. Рада в межах своїх повноважень може:

2.1 прийняти місцеву ініціативу – в такому випадку зазначаються конкретні заходи для її реалізації, календарний план їх виконання та відповідальні за це посадові особи;

2.2 відхилити місцеву ініціативу – в такому випадку зазначаються причини цього рішення;

2.3 частково врахувати місцеву ініціативу – в такому випадку зазначаються причини цього рішення, і заходи для реалізації частини врахованої пропозиції, календарний план їх виконання та відповідальні за це посадові особи;

2.4 у разі внесення проєкту рішення, поданого в порядку місцевої ініціативи - відправити проєкт рішення на доопрацювання на винести його на розгляд ради на найближчому засіданні.

3. Рада може розглянути власний альтернативний проєкт рішення з питання місцевої ініціативи виключно після розгляду проєкту, поданого у порядку місцевої ініціативи.

4. За результатами розгляду питань, поданих у порядку місцевої ініціативи, Рада ухвалює рішення.

Стаття 12. Оприлюднення рішення Ради за результатами розгляду місцевої ініціативи

        1. Ухвалене рішення Ради за результатами розгляду місцевої ініціативи впродовж п’яти робочих днів надсилається уповноваженому представнику ініціативної групи та оприлюднюється в порядку, передбаченому для оприлюднення рішень Ради на офіційному вебсайті Ради в розділі "Громадська участь" (підрозділ "Місцеві ініціативи") іншими способами з метою ознайомлення якомога більшої кількості жителів. 

Стаття 13. Правові наслідки порушення вимог цього Положення

1. Рада, її виконавчі органи та посадові та службові особи несуть відповідальність за невиконання або недотримання норм цього Положення згідно із законодавством України.

2. Рішення Ради, дії або бездіяльність посадових чи службових осіб Ради щодо прийняття до розгляду, внесення на розгляд сесії Ради та/або розгляду питання, внесеного у порядку місцевої ініціативи, можуть бути оскаржені до суду у встановленому законом порядку.

3. Жителі територіальної громади мають право оскаржити:

1) безпідставне повернення повідомлення про внесення місцевої ініціативи для усунення недоліків, нереєстрацію, невчасну реєстрацію місцевої ініціативи, неправомірну відмову в розгляді місцевої ініціативи;

2) недотримання посадовими та службовими особами строків, передбачених цим Положенням;

3) бездіяльність щодо розгляду місцевої ініціативи чи неприйняття рішення за результатами розгляду місцевої ініціативи;

4) невиконання вимог щодо оприлюднення інформації та документів, що стосуються ініціювання, підготовки, розгляду місцевої ініціативи та прийняття рішення за його результатами;

5) неповідомлення уповноваженого представника ініціативної групи про розгляд місцевої ініціативи;

6) розгляд місцевої ініціативи органами ради чи самою радою без участі ініціативної групи, ненадання можливості для виступу;

7) інші дії чи бездіяльність, що порушують вимоги цього Положення.

Секретар селищної ради                                                                   Віктор ШКУРАТІВСЬКИЙ

       Додаток1

                                                                              до Положення про місцеві ініціативи

                                                           в Брусилівській селищній

                                                      територіальній громаді

Селищному голові

__________________________________________

Ініціативній групі в особі:

_________________________________________

(прізвища, імена і по батькові)

ПОВІДОМЛЕННЯ

про внесення місцевої  ініціативи – проєкту рішення жителями

Відповідно до статті 9 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 4 “Положення про місцеві ініціативи в Брусилівській селищній територіальній громаді" просимо:

1. Зареєструвати місцеву ініціативу в установленому порядку.

2. Взяти до розгляду в порядку місцевої ініціативи проєкт рішення Ради _______________________________________________________________________________

(повна назва проєкту рішення, підготовленого в порядку місцевої ініціативи)

3. Повідомити в письмовій формі про номер та дату реєстрації місцевої ініціативи, дати розгляду постійними депутатськими комісіями, Радою на пленарному засіданні та іншу важливу інформацію, пов’язану з розглядом ініціативи, уповноваженого представника ініціативної групи 

__________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

за поштовою адресою ___________________________________________________________

4. Під час розгляду цієї місцевої ініціативи постійними депутатськими комісіями та Радою надати слово для доповіді з питання місцевої ініціативи уповноваженому представнику ініціативної групи

_______________________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

На підтримку подання цієї місцевої ініціативи зібрано _______________ (цифрами та прописом) підписів жителів.

До повідомлення додаємо:

1. Проєкт рішення Ради 

______________________________________________________________________________

(повна назва проєкту рішення, підготовленого в порядку місцевої ініціативи)

2. Підписні листи в кількості ______________________________________ (цифрами та прописом) аркушів із підписами.

Склад ініціативної групи

"___"___________________ 20 __ року

                            Додаток  2

                                                                        до Положення про місцеві ініціативи

                                                     в Брусилівській селищній

                                                 територіальній громаді

Селищному голові

_______________________________________

Ініціативній групі в особі 

_______________________________________

                   (прізвища, імена і по батькові)

ПОВІДОМЛЕННЯ

про внесення жителями 

місцевої ініціативи – письмових пропозицій

Відповідно до статті 9 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 4 Положення про місцеві ініціативи в Брусилівській селищній територіальній громаді" просимо:

1. Зареєструвати місцеву ініціативу в установленому порядку.

2. Розглянути на засіданні Ради в порядку місцевої ініціативи письмових пропозицій щодо:

1) __________________________________________________________________________;

2) __________________________________________________________________________.

        (перелік чітко сформульованих питань для розгляду на засіданні Ради)

3. Повідомити в письмовій формі про номер та дату реєстрації місцевої ініціативи, дати розгляду її постійними депутатськими комісіями, Радою на пленарному засіданні та іншу важливу інформацію, пов’язану з розглядом ініціативи, уповноваженого представника ініціативної групи _____________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

за поштовою адресою __________________________________________________________.

4. Під час розгляду цієї місцевої ініціативи постійними депутатськими комісіями та Радою запросити та надати слово для доповіді з питання місцевої ініціативи уповноваженому представнику ініціативної групи __________________________________.

                                                           (прізвище, ім’я, по батькові)

На підтримку подання цієї місцевої ініціативи зібрано _______________(цифрами та прописом) підписів жителів.

До повідомлення додаємо:

1. Інформаційно-аналітичні матеріали, необхідні для розгляду питань, поданих у порядку місцевої ініціативи (за потреби). 

2. Підписні листи в кількості ______________________________________ (цифрами та прописом) аркушів із підписами.

Склад ініціативної групи

"___"___________________ 20 __ року

                           Додаток 3

                                                                              до Положення про місцеві ініціативи

                                                           в Брусилівській селищній

                                                      територіальній громаді

ПІДПИСНИЙ ЛИСТ № _____

із підписами жителів 

щодо ініціювання в порядку місцевої ініціативи винесення на розгляд Ради проєкту рішення чи письмової пропозиції

____________________________________________________________________________________________________________________________________ 

(повна назва проєкту рішення, підготовленого в порядку місцевої ініціативи)

(текст проєкту рішення Ради – на звороті)

Загальна кількість підписів: ____ (__________________________), з них належно оформлено ___ (______________________________) цифрами та прописом.

Член ініціативної групи                  ________________   _____________________

                                   (підпис)                        (прізвище та ініціали)

Член ініціативної групи                  ________________   _____________________

                                   (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                   Додаток 3

                                                                                                                  до Статуту Брусилівської селищної 

                                                                                територіальної громади

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ГРОМАДСЬКІ СЛУХАННЯ В БРУСИЛІВСЬКІЙ СЕЛИЩНІЙ ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ГРОМАДІ

Це Положення встановлює порядок ініціювання, підготовки та проведення громадських слухань, а також урахування їх результатів органами місцевого самоврядування Брусилівської селищної територіальної громади, її посадовими особами.

Громадські слухання є однією з форм участі жителів у здійсненні місцевого самоврядування, яка передбачена статтею 13 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Порядок проведення громадських слухань визначені цим Положенням не застосовуються під час обговорення містобудівної документації відповідно до Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, сфери оцінки наслідків для довкілля відповідно до Закону України “Про стратегічну екологічну оцінку”, аналізу регуляторних актів  відповідно до Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” та іншими, де порядок проведення громадських обговорень визначається законодавством. 

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Право територіальної громади проводити громадські слухання

1. Брусилівська селищна територіальна громада (далі – територіальна громада) має право проводити громадські слухання – зустрічатися з депутатами Ради, службовими особами її виконавчих органів, селищним головою, старостою, іншими посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких жителі можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

Стаття 2. Правове регулювання громадських слухань 

1. Порядок ініціювання, підготовки, проведення громадських слухань та врахування їх результатів регулюється Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", цим Положенням, яке є додатком до Статуту. 

Стаття 3. Принципи громадських слухань

1. Громадські слухання проводяться на засадах добровільності, відкритості, прозорості, свободи висловлювань, політичної неупередженості та з обов’язковим розглядом пропозицій, поданих під час їх проведення. 

2. Ніхто не може бути примушений до участі або неучасті в громадських слуханнях.

3. Громадські слухання мають відкритий характер. Кожен може взяти участь у громадських слуханнях.

4. Уся інформація (у тому числі копії документів), пов’язана з ініціюванням, підготовкою, проведенням громадських слухань, розглядом прийнятих на них рішень, а також рішення органів місцевого самоврядування, акти посадових осіб, прийняті за результатами їх розгляду, розміщуються на офіційному вебсайті органів місцевого самоврядування у розділі "Громадська участь" (підрозділ "Громадські слухання"), можуть розповсюджуватися в засобах масової інформації та іншими способами відповідно до вимог цього Положення. 

5. Кожен має право виступити на громадських слуханнях в порядку, встановленому цим Положенням. 

6. Під час ініціювання, підготовки, проведення, а також після проведення громадських слухань, не може чинитися перешкод для діяльності представників засобів масової інформації.

7. Громадські слухання не можуть використовуватися для політичної, у тому числі передвиборчої агітації. 

8. Подані на громадських слуханнях пропозиції розглядаються органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами у визначені цим Положенням строки, і за результатами такого розгляду обов’язково приймаються рішення про врахування, часткове врахування чи відхилення кожної пропозиції.

Стаття 4. Предмет громадських слухань

1. Предметом обговорення на громадських слуханнях можуть бути будь-які питання, що належать до відання місцевого самоврядування, у тому числі, але не обмежуючись цим:

• проєкти нормативно-правових актів голови, ради, виконавчих органів ради;
• проєкти та програми, що виконуються чи плануються до виконання в громаді;
• звіти, доповіді чи інформація про роботу селищного голови, депутатів, старости, органів ради, самої ради, її секретаря, керівників виконавчих органів ради та інших посадових осіб місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
• звіти посадових осіб підприємств, установ і організацій – надавачів послуг, які відповідно до законодавства мають забезпечуватися органами місцевого самоврядування (далі – надавачів послуг); 
• внесення пропозицій щодо притягнення до відповідальності депутатів ради та посадових осіб місцевого самоврядування;
• інформація про вирішення окремих питань, які зачіпають інтереси всіх жителів громади або її окремих частин;
• інші питання місцевого значення, ініційовані особами, зазначеними в статті 6 цього Положення.

Стаття 5. Види громадських слухань

Громадські слухання можуть проводитися з питань, які стосуються всіх жителів або частини жителів Брусилівської селищної територіальної громади.

Розділ ІІ. ІНІЦІЮВАННЯ ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАНЬ

Стаття 6. Ініціатори громадських слухань

1. Ініціатором громадських слухань Брусилівської селищної об’єднаної громади можуть бути:

• ініціативна група в кількості не менше 25 членів громади;
• не менше трьох громадських об’єднань, благодійних організацій, органів самоорганізації населення, що поширюють свою діяльність на територію громади чи його частину, в межах якої ініціюються громадські слухання;
• селищний голова;
• селищна рада за ініціативою 1/5 загального складу депутатського корпусу ради;
• староста населеного пункту, який входить до громади.

2. У разі проведення локальних громадських слухань у менших частинах громади (старостинському окрузі, населеному пункті, вулиці) необхідною кількістю є 15 жителів громади відповідної території. 

Стаття 7. Подання ініціативи щодо проведення громадських слухань

1. Повідомлення про ініціативу щодо проведення громадських слухань вноситься на ім’я селищного голови у вигляді письмового звернення, оформленого відповідно до вимог, передбачених Законом України "Про звернення громадян", згідно зі зразком, поданим у Додатках 1 або 2 до цього Положення. 

2. У письмовому зверненні зазначаються:

1) предмет громадських слухань (проблема, питання, проект рішення та інше), що пропонується до розгляду;

2) прізвища та/або посади осіб, яких варто запросити на громадські слухання (якщо вони відомі);

3. територія, на якій проводяться громадські слухання;

4) місцезнаходження (для органів самоорганізації населення) або місце проживання усіх членів ініціативної групи (для членів ініціативної групи);

5) дата, час та місце запланованих громадських слухань;

6) прізвище, ім’я, по батькові та контакти особи, уповноваженої представляти ініціатора;

7) номери контактних телефонів, електронні адреси та адреси для листування учасників ініціативної групи або осіб, відповідальних за організацію громадських слухань, – для інших осіб, які мають право ініціювати проведення громадські слухання;

8) інформацію щодо потреби ініціатора громадських слухань у сприянні органу місцевого самоврядування в організації цих слухань (для осіб, визначених у підпунктах 3–5 пункту 3 цього Положення);

9) список і контакти осіб, які могли б увійти до складу організаційного комітету з підготовки громадських слухань, якщо є необхідність його створення (не більше п’яти);

10) порядок доведення інформації щодо проведення громадських слухань до жителів територіальної громади (для випадків, коли громадські слухання проводяться за ініціативою селищного голови чи Ради). 

3. До письмового звернення, а також у процесі підготовки громадських слухань – до дня їх проведення, можуть додаватися інформаційно-аналітичні матеріали та проєкти документів, що виносяться на слухання.

Стаття 8. Реєстрація ініціативи щодо проведення громадських слухань

1. Впродовж 3 робочих днів з моменту отримання Радою письмового звернення з ініціативою щодо проведення громадських слухань відповідальна особа Ради здійснює перевірку поданих документів на відповідність вимогам цього Положення та готує проєкт розпорядження, яким селищний голова приймає одне з таких рішень:

1. призначити проведення громадських слухань;
2. повернути письмове звернення для усунення недоліків відповідно до частини 3 цієї статті;
3. відмовити в проведенні громадських слухань відповідно до частини 5 цієї статті.

2. Про прийняте рішення в межах цього ж триденного строку повідомляють особу, уповноважену представляти ініціатора громадських слухань, у письмовій формі, зазначаючи номер реєстрації та власне рішення селищного голови щодо проведення громадських слухань, відповідно до цього Положення.

3. Письмове звернення з ініціативою щодо проведення громадських слухань повертається для усунення недоліків за наявності однієї або двох таких підстав:

1) не дотримано вимог до оформлення звернення, передбачені Законом України "Про звернення громадян" і статтею 7 цього Положення;

 2) звернулася недостатня кількість жителів чи суб’єктів, наділених правом ініціювати слухання.

Повертати письмове звернення для усунення недоліків з інших підстав забороняється.

4. Письмове звернення допрацьовується і подається до Ради впродовж п’яти робочих днів з моменту отримання особою, уповноваженою представляти ініціатора, відповідного письмового повідомлення. У разі якщо недоліки в цей строк не усунуто, звернення залишається без розгляду. 

5. Відмовляють у проведенні громадських слухань за наявності однієї з наступних підстав:

1) запропонований предмет громадських слухань, не належить до відання місцевого самоврядування; 

 2) звернувся суб’єкт, не наділений правом звертатися з ініціативою щодо проведення громадських слухань. 

Відмовляти з інших підстав забороняється.

6. Інформація про надходження письмового звернення з ініціативою щодо проведення громадських слухань, а саме звернення та всі подані (відразу чи потім) матеріали, письмове повідомлення про реєстрацію ініціативи щодо проведення громадських слухань, повернення для усунення недоліків чи обґрунтована відмова, розміщується на офіційному вебсайті Ради в розділі "Громадська участь" (підрозділ “Громадські слухання”) впродовж п’яти робочих днів з моменту отримання звернення, матеріалів чи підписання повідомлення, при цьому вилучаються персональні відомості про фізичну особу.

Розділ ІІІ. ПІДГОТОВКА ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАНЬ

Стаття 9. Загальні питання підготовки і проведення громадських слухань

1. Підготовка громадських слухань, у тому числі вирішення організаційно-технічних питань, здійснюється ініціатором громадських слухань в тісній співпраці з відповідальною особою Ради. 

2. Всі причетні особи зобов’язані організувати підготовку громадських слухань таким чином, щоб вони відбулися в час, дату і місці, запропоновані ініціаторами громадських слухань, або в іншу дату або час, узгоджені з особою, уповноваженою представляти ініціатора громадських слухань, але не пізніше чотирнадцяти календарних днів від запропонованої дати.

3. Виконавчі органи Ради, адміністрації комунальних підприємств, установ та організацій сприяють проведенню громадських слухань і надають необхідні матеріали на прохання ініціаторів, організаційного комітету чи відповідальної особи Ради.

Стаття 10. Підготовка громадських слухань 

1. Впродовж п’яти робочих днів з моменту отримання Радою належно оформленого звернення з ініціативою щодо проведення громадських слухань селищний голова видає розпорядження про заходи з підготовки громадських слухань.

2. У розпорядженні врегульовуються такі питання:

1. предмет громадських слухань;
2. дата, час, місце їх проведення;
3. ініціатор громадських слухань;
4. посадові особи органів місцевого самоврядування, відповідальні за своєчасну і якісну підготовку громадських слухань;
5. особи, що запрошуються на слухання;
6. заходи з підготовки слухань та календарний план їх виконання;
7. створення в разі необхідності організаційного комітету з підготовки слухань;
8. створення в разі необхідності експертних груп.