Обережно! Кліщі !
З початком теплої пори року зростає активність людини у природному середовищі, що збільшує ризик бути покусаним кліщами, у яких сезонна активність припадає на квітень-травень та серпень-вересень.
Кліщі є переносниками різних захворювань, в тому числі і хвороби Лайма, яка частіше лишається непоміченою, оскільки, за даними статистики, лише один з десяти покусаних кліщами, звертається за медичною допомогою.
Хвора людина не є джерелом інфекції для оточуючих.
Хвороба Лайма (синонім : іксодовий кліщовий бореліоз) – інфекційне природно-вогнищеве захворювання, збудниками якого є спірохети роду Borrelia burgdorferi, а основними переносниками – іксодові кліщі - чорноногі кліщі з хітиновим хоботком роду Ixodes
Борелії проникають в шкіру тварини (хворіють коні, собаки, коти, ВРХ) або людини із слиною кліща, активно розмножуються, потрапляють у кров, а з нею - у нирки, печінку, серце та інші органи, спричиняючи порушення серцевої діяльності, розлад функції нирок, розвиток артритів.
В місці укусу з’являється еритема (почервоніння) у вигляді кільця з червоним обідком – характерна ознака Хвороби Лайма.
Перша фаза – шкірні прояви. Інфекція зі слиною паразита проникає у верхню частину епітелію, де за короткий період – всього кілька днів, спірохета досягає статевої зрілості і починає розмножуватися. Личинки поширюються на сусідні ділянки шкіри, проникаючи в підшкірні шари, так на тілі виникає мігруюча еритема.
Безеритемна форма супроводжується дисемінацією спирохет і локалізацією їх у внутрішніх органах людського тіла.
Інкубаційний період хвороби Лайма (час від моменту зараження до появи клінічних проявів) триває від двох до тридцяти днів.
Під час I стадії захворювання з´являється біль, свербіння, набряк у місці присмоктування кліща. Хворі скаржаться на головний біль, підвищення температури тіла до 39-40 оС, загальну слабкість, нездужання, нудоту, збільшення лімфатичних вузлів.
Протягом декількох тижнів або місяців без лікування хвороба переходить у II стадію, що пов'язують з розповсюдженням борелій від первинного вогнища в різні органи. У хворих з'являються ознаки ураження нервової системи, серця, болі в кістках, м'язах, суглобах.
При III стадії, в терміни від кількох місяців до кількох років від початку захворювання, відбувається ураження суглобів, нервової системи, шкіри, погіршення слуху. Перебіг захворювання набуває хронічного характеру.
При появі мігруючої еритеми, незалежно від самопочуття, необхідно негайно звернутися до лікаря - інфекціоніста для призначення відповідного лікування, ні в якому разі не займатися самолікуванням! Найбільш ефективним та успішним буде лікування, призначене протягом 24-48 годин після захворювання.
За рівнем захворюваності і поширеності, важкістю клінічного перебігу хвороба Лайма є однією з найбільш актуальних проблем сучасної інфекційної патології багатьох країн Північної Америки і Європи. Природні осередки збудника є і в нашій місцевості.
Як запобігти зараженню хворобою Лайма.
Кліщі присмоктуються не тільки в умовах відкритої природи: залишаючись на одязі, на речах, винесених з лісу чи під час сінокосу, вони можуть перейти на людину і через декілька днів після виходу її з природнього вогнища. Крім того, вони можуть бути занесені в житло з букетом квітів, в господарські будівлі з віниками, свіжим сіном, дровами, собакою та іншими тваринами.
З моменту потрапляння кліща на одяг людини до початку кровосмоктання проходить декілька годин. На тілі людини кліщі найчастіше прикріплюються до шкіри волосяної частини потилиці, шиї, в пахових ділянках, в області пупка, в промежині, під лопатками і по ходу хребта, де одяг менш щільно прилягає до поверхні тіла. При цьому його укус і присмоктування до тіла в більшості випадків залишаються непоміченими.
Тож профілактика хвороби - індивідуальний захист .
Огляд одягу і відкритих частин тіла під час перебування на природі кожні 2 години. Одяг (сорочки з щільно прилягаючими манжетами заправлені у штани, штани в шкарпетки, головні убори) має бути світлих тонів, так кліщі будуть краще помітними. Його варто обробити репелентами – хімічними засобами, які відлякують комах та кліщів ( до прикладу – ретамід, діптерол суперспрей, ОФФ, антикліщ, дефі. ), а після того – випрати.
Вдома необхідно одразу ж змінити одяг та провести ретельний огляд шкірних покривів.
Якщо виявили кліща, який ще не встиг присмоктатися - видаліть самостійно, знищіть, продезінфікуйте ранку. В іншому випадку - обов’язково зверніться до травмпункту, де процедуру видалення проведуть професійно. В разі відсутності такої можливості - зробіть це правильно.
Правильно видалити паразита можна одним зі способів за допомогою звичайної грубої нитки. Для цього на комаху накидають щільну петельку і захоплюють його якомога ближче до хоботка, після чого, акуратно, не пошкодивши кліща, в одному напрямку, крутять нитку, намагаючись його викрутити.
Переконавшись, що в рані нічого не залишилося, обробіть її антисептиком і покажіть лікарю-інфекціоністу.
При видаленні кліща ні в якому разі не можна:
- Заливати кліща олією. Вона не тільки закупорить дихальні отвори і вб'є комаха, але і змусить його відригнути частину висосаної крові в ранку, що значно збільшує ризик зараження інфекцією.
- Припікати паразита за допомогою їдких рідин (бензину, нашатирного спирту, оцту)
- Намагатися ривком висмикнути кліща - він, швидше за все, розірветься.
- Намагатися видалити комаху або обірваний хоботок брудною голкою чи іншим гострим предметом.
Пам´ятайте! Несвоєчасна діагностика хвороби Лайма призводить до хронічного перебігу, довготривалої непрацездатності і провокує інвалідизацію.
Відділ охорони здоров’я Брусилівської селищної ради
