A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Брусилівська селищна об’єднана територіальна громада
Житомирська область, Брусилівський район

Система енергоефективності Словенії. Уроки для України

Дата: 30.05.2019 13:10
Кількість переглядів: 1266

На початку травня представники громад Житомирщини відвідали Словенію в рамках міжнародного навчального візиту, організованого проектом «Енергоефективність у громадах II», який впроваджується компанією «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH» за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та Програмою «U-LEAD з Європою».

Разом з Олександром Круківським, радником з юридичних питань Житомирського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного Програмою «U-LEAD з Європою» та Мінрегіоном України, вивчали досвід впровадження системи енергоефективності представники Коростишівської та Радомишльської громад.

В рамках візиту команда відвідала шість муніципалітетів та поспілкувалась із фахівцями громад та компаній, які впроваджують енергоефективні технології.

Як сформована система енергоменеджменту громад Словенії? Які проекти реалізовують в громадах? Де беруть кошти та хто допомагає реалізовувати ці проекти?

Ми поспілкувались з Олександром Круківським аби отримати відповіді на ці питання.

Які враження справила на вас поїздка до Словенії, і зокрема їх підхід до енергоменеджменту?

Енергоменеджмент – це стиль життя. Адже словенці не лише утеплюють будинки та модернізують котельні. Система енергоменеджменту охоплює всі сфери життя, і громади настільки детально та глибоко впровадили правила економного, продуманого та далекоглядного використання ресурсів, що змогли досягти мультиплікативного ефекту у суспільстві. Тобто в офісі ввели правила виключати техніку з мережі після роботи, то люди і вдома це роблять.

Таких прикладів є маса. Це головне враження від поїздки, коли держава береться змінювати підхід до використання ресурсів, то це робиться на всі 100%.

Як організована система енергоменеджменту у Словенії?

Щоб зрозуміти масштаби цієї системи потрібно розуміти масштаби самої країни. Словенія менша за Житомирську область, у нас майже 30  тисяч км², а у них 20 тисяч км ². Населення майже 2 мільйони і є лише одне місто із населенням понад 100 тисяч, це столиця Любляна.

За рік словенці сплачують 1,5 % свого ВВП за енергоресурси, це понад 4,5 мільярди гривень. Цей показник до початку впровадження енергоменеджменту був значно більший.

А тепер що відбулось? Словенці розпочали із житлового фонду. Почали проводити енергоаудит, уряд розробив сайт на якому висвітлюють обов’язкові показники по всіх будівлях. Далі взялись за правове регулювання, прийняли низку необхідних змін та нових законів. От наприклад, всі будівлі площею понад 250 метрів зобов’язані здійснювати енергомоніторинг.

Крім того, словенці почали вивчати свої енерговитрати. З’явився такий вид візуалізації енергозатрат, як мапінг – на карту міста накладали дані по об'єктах, втратам енергії, можливостям зекономити й так далі. Потім аналізували й приймали рішення, до, що, коли та як модернізовувати, аби знизити затрати ресурсів.

І ці всі заходи своїми силами?

Ні. Однозначно ні, адже коштів на такі масштабні проекти на рівні цілої країни словенці не мали. Допоміг Європейський союз. Оскільки країна поступово переймала європейські цінності та підходи, зокрема до витрат ресурсів. І, звичайно, оголосила курс на євроінтеграцію, для них відкрився величезний ресурс європейської допомоги.

Великі об’єкти, що потребували модернізації були профінансовані Європейським Союзом. Взагалі, ЄС дає кошти там, де можна зекономити понад 50% на енерговитратах.

У словенців теж немає грошей. Але вони не роблять із цього трагедію. Вони їх шукають і борються за них. Наприклад – в муніципалітеті є потреба побудувати садочок, придумали гарну легенду – чому і кому це потрібно, — і поїхали вибивати гроші.

Як відбувається процес відбору проектів та хто їх реалізовує?

За час формування системи енергоменеджменту муніципалітети сформували свою інфраструктуру, окремі інституції, на які і поклали обов’язок відбору проектів, пошуку коштів для їх реалізації та впровадження.

Так одна громада створила Енергетичне агентство, яке сьогодні надає послуги вже 21 муніципалітету. Громада формує певну заявку для агентства, це може бути будь-що, від термосанації школи до зменшення енергоспоживання в міських кав’ярнях.

Агентство розробляє проект і під його реалізацію шукає кошти. Таким чином муніципалітет розв'язувати свою проблему, а агентство отримує кошти для свого розвитку.

Кожен муніципалітет розробив енергетичну локальну концепцію і це допомагає зосередити ресурси на пріоритетних напрямках. Крім того, для муніципалітетів відкриті можливості численних програм, як-от  Фонду Елена, який фінансує проекти вартістю від 20 мільйонів євро з енергоменеджменту.

Без підтримки Європи словенці реалізовували заходи, які вимагають найменше фінансування, але дають найкращий результат – потім ішли до дорожчого.

Як вплинув такий підхід до витрат ресурсів на країну? І які результати впровадження програми енергоменеджменту?

Головний результат це економія коштів та 45% генерації енергії з відновлювальних джерел. Це думка тих фахівців з якими ми спілкувались. Але я вважаю, що ключовий здобуток впровадження енергоменеджменту це зміна свідомості громадян.

Наприклад, ми були у муніципалітеті Мисліна, і там нам показали спортзал, який побудований за стандартом будівлі з нульовим енергетичним балансом. Тобто витрати на утримання цієї будівлі мінімальні.

І про це постійно комунікують із дітьми, у вигляді шкільних програм, реалізації проектів чи змагань з енергоефективності. Тепер словенці так думають.

Крім того, вся державна структура до формування та розвитку інфраструктури підходить комплексно. І в результаті Любляна отримала у 2016 році нагороду – зелена столиця Європи, а місто Віленьє сім разів визначалось найкрасивішим містом Словенії.

Які висновки для українських громад можна зробити за результатами поїздки?

Ми змогли ознайомитись із системою енергоменеджменту в Словенії й зрозуміти навіщо її запроваджувати. Цифри, які називали словенці, мають відносне значення – головне, що ми побачили яким чином реалізовуються конкретні проекти і який результат це приносить для муніципалітетів. Розуміючи куди Україні потрібно рухатись в питанні енергоефективності, ми зможемо сьогодні зробити менше помилок і пришвидшитись на шляху до кінцевої мети.

Ми повинні йти в ногу із часом. В минулому році у світі інвестиції в типову енергетику склали 130 млрд доларів, а в відновлювальну 286 млрд доларів. Словенці це розуміють і вже мають 45% генерації енергії з відновлювальних джерел.

Крім того, маємо досвід – базовий принцип енергоменеджменту – плануєш, впроваджуєш, перевіряєш, вживаєш заходи для змін – і так по колу (plan-do-check-act). Неможна зупинятись.

Нагадаємо, що під час цієї поїздки У муніципалітеті міста Валенє Володимир Тетерський, Радомишльський міський голова, підписав Лист про наміри щодо співпраці. Дві громади домовились розпочати співробітництво у сферах енергоефективності, розвитку відновлюваної енергетики та  інших напрямах місцевого розвитку, які становлять взаємний інтерес.

                  


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь