Візит до Польщі
Із 7 по 12 жовтня у складі делегації від Житомирської, Волинської та Львівської областей – 16 представників об’єднаних територіальних громад, департаментів праці, за участю працівників обласних центрів розвитку місцевого самоврядування та за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» я взяла участь у навчальному візиті до Любліна та довколишніх гмін Люблінського воєводства (Польща). Мета візиту-обмін досвідом та кращою практикою у сфері надання соціальних, освітніх та інших послуг на місцевому рівні. Впродовж 5 днів делегація відвідала три сільські гміни та одну повітову.
Загальні враження від Польщі:
-відчувається, що це одна з країн Євросоюзу, до чого Україні треба прагнути всіма силами. Дороги, всі як одна: ні ям, ні латок, з розмітками, тротуарами, обкошеними обочинами. Ніде не бачили бур’янів, смітників, повалених дерев.
Чимало доріг ще будується, облаштовуються тротуари та велосипедні доріжки;
-у Польщі вся земля належить людям, фермерським господарствам. Всі земельні наділи у кілька гектарів розміщені біля будинків її господарів. Культура полів вражає. Всі наділи виорані, частина засіяна озиминою. Чимало садових культур, багато ягідників, особливо малини, полуниці. Все обробляється технікою. Якщо в когось з господарів вона відсутня, він може свій наділ продати, бо є ринок землі, або віддати в оренду, вступити в кооперацію з сусідом;
-біля всіх будинків викошена трава, ростуть туї, немає високих парканів. Будиночки красиві, охайні і майже не відрізняються один від одного помпезністю чи багатством;
-внаслідок адміністративно-територіальної реформи вся країна поділена на 14 воєводств ( до 1999 року їх було 49), повіти та гміни. Але і воєводства і повіти також є гмінами, оскільки у Польщі місцеве самоврядування. Якість життя поляків після проведення адміністративно-територіальної реформи , вступу до Євросоюзу та НАТО зріс у кілька разів. Олігархів у Польщі немає. Рівень корупції мінімальний.
Законодавство Польщі чітко розмежувало, які послуги надаються на рівні гміни, повіту, воєводства. Відрізняються вони тільки специфікою. Великого розвитку набувають громадські організації, організації Червоного Хреста, фундації.
Освіта: використовується алгоритм Євросоюзу: сільська школа ні в якому разі не повинна відрізнятися від повітової, воєводської по оснащенню, навчальних приміщеннях. На рівні гміни тільки початкова освіта-від 1 до 8 класу. Далі навчання діти продовжують у повіті, воєводстві-ліцеї, коледжі, профтехучилища, університети. Освітня субвенція йде за учнем. Від шкільних автобусів відмовились, оскільки вони ламаються, а ремонт коштує чимало. Кожна гміна має хороше автобусне сполучення і відповідальних перевізників. Оголошується тендер. Рідко яка гміна ще має свій шкільний автобус. Методична робота тільки у повіті. Школа у гміні виконує не тільки освітню функцію, а й соціальну та культурно-виховну. Гміна може передати школу громадській організації, яка має юридичний статус. У двох гмінах, де вдалося побувати, школи передані громадським організаціям. Але контроль за їх роботою з боку гміни дуже дієвий.
Культура: У гміні Конопніца є клуби, будинки культури, але штатних працівників у них немає. Гміна провела серед населення опитування: як краще провести вільний час. Вибрали організаторів заходів, проводять цікаві екскурсії, тематичні вечори для різних вікових категорій. Клубні заклади не пустують. У гміні Адамув в одному із сіл у будинку культури є музей, ресторан, гостинний зал. У гміні Яблонна у бібліотеці працює кафе, чудовий читальний та комп’ютерний зали, різноманітні гуртки, клуби товариств домогосподарок, будинок пенсіонера.
Соціальний захист. У кожній гміні є осередок соціального захисту, який відповідає за різні види соціальних послуг: соціальний захист всіх категорій, соціальну допомогу, соціальні виплати. Є постійні соціальні виплати, виплати особам з інвалідністю, особам які мають 60 -65 і більше років і не мають права на отримання іншої пенсії. Є виплати сімейні-здійснення опіки. Є тимчасові виплати, які залежать від доходу людини. Вже кілька років діє урядова програма «500+». Кожна сім’я, де є діти до 18 років, отримує на кожну дитину по 500 злотих щомісяця і по 300 злотих одноразово перед новим навчальним роком. Це дуже суттєва підтримка сімей з дітьми. Є цільові виплати на лікування. Субсидій на житлово-комунальні послуги у Польщі немає. За соціальною допомогою особа звертається особисто. Ініціативу може проявити і голова гміни, якщо відомо, що цій людині потрібна соціальна допомога. Соціальний працівник йде в сім’ю і вивчає ситуацію, складає акт. Діти відповідають за стареньких батьків. Одиноким особам похилого віку, які не спроможні самі собі дати раду, дають опікунок (соціальних робітників), або на їх прохання місце в інтернатній установі. 25 відсотків утримання таких осіб в інтернаті оплачує гміна. Осередок надає соціальні послуги особам з інвалідністю. В основному це реабілітаційні послуги. Всі безробітні мають стати на біржу і отримати карту та працевлаштування. Тимчасові і цільові виплати з бюджету держави. Виплачує осередок догляд за особами, які здійснює фізична особа. Гміна відповідає за реабілітацію хворих дітей (виплата за життя одноразово 4 тис.злотих для дитини з інвалідністю). Осередок відповідає за роботу із сім’ями з дітьми, які опинились у складних життєвих обставинах. Така сім’я зобов’язана працювати із соціальним працівником-асистентом. Минув місяць, два. Якщо є результат, сім’я знімається з обліку, якщо ні, тоді до роботи приступає мультидисциплінарна команда, створена рішенням гміни, та куратор. Але заходи вживаються вже більш жорсткі: подаються документи на припинення виплат (бо не можуть батьки пити за дитячі кошти і не дбати про їх навчання та виховання); в гіршому випадку рішенням суду батьки позбавляються батьківських прав; дітей можуть забрати до тимчасової опіки. У Польщі є тенденція до закриття дитячих інтернатних установ, натомість функціонує 4 великих дитячих села. Одне з них у повітому місті Краснік, де ми побували. Це чудове дитяче містечко з 18 окремих будинків, з адміністрацією. У кожному з будинків є мама –вихователь. На кілька годин в день приходить няня. Дітей для навчання завозять до повітових шкіл. В дитячі села поселяють дітей-сиріт та дітей, батьки яких позбавлені прав. Тут є всі умови для розвитку. Але кожна гміна заціплена в тому, щоб діти не потрапляли до інтернатних установ, бо за кожну таку дитину гміна сплачує частину коштів. За психічно хворих осіб піклуються родичі, якщо немає рідних тоді до суду за опікою звертається осередок соціального захисту. У планах гмін, де ми побували, будівництво будиночків - пансіонатів для одиноких громадян похилого віку. Кошти буде виділяти Євросоюз. За кошти Євросоюзу здійснюється багато проектів, в тому числі, і соціальних. За інвестиції борються всі гміни, беруть участь в проектах і виграють. Дуже велика увага доступу осіб з інвалідністю до різних установ, в школах для них збудовані ліфти. Будинки-інтернати для людей похилого віку –це завдання повіту. Так само як утримання музичних та спортивних шкіл.
Медицина. На рівні гмін тільки первинна медицина. Лікарні-це справа повіту та воєводства. Медицина у Польщі страхова. Ставка робиться на попередження та профілактику захворювань. Необхідно регулярно відвідувати лікаря для планової перевірки та діагностики. В Польщі є попит на висококваліфікованих лікарів, бо чимало з них поїхали працювати в інші країни Євросоюзу.
В 2014 році У Польщі відбувся сміттєвий переворот. За кошти Євросоюзу збудовано чотири великих сміттєпереробні заводи. Саме сюди все сміття завозиться з усіх гмін, повітів та воєводств. Існує система великих штрафів. Поліціянти проводять перевірку і якщо біля будинку неприбране сміття, будівельні матеріали, виписується штраф. Якщо впродовж певного періоду штраф не сплачено, тоді матеріали подаються до суду і штрафи значно вищі. Завдяки системі штрафів поляки не допускають, щоб біля їх будинків чи десь на вулиці був безлад, стихійне сміттєзхвалище. Ось так би і в нас.
Візит до Польщі був дуже насиченим, дієвим. Є чому повчитися, перейняти досвід.
В.Мазуренко, директор центру соціальних послуг
