Фото без опису  Традиційно сезон кавунів у наших географічних широтах настає в серпні і поширюється на початок осені. Проте цього року кавуном можна було поласувати вже в середині липня.

             У багатьох покупців з приводу цього виникав сумнів, чи не насичені ці ягоди нітратами понад всяку норму. Сільгоспвиробники ж запевняли: нітрати не застосовували, причина швидкого дозрівання – погодні аномалії.

   За інформацією прес-центру Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області, з метою недопущення потрапляння в обіг небезпечної продукції з перевищенням максимально допустимих рівнів нітратів, Держпродспоживслужбою щороку з квітня здійснюється посилений контроль за обігом плодоовочевої продукції. Всі агропродовольчі ринки області забезпечені державними лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи, на яких здійснюється контроль продукції на вміст нітратів. Так, впродовж 2018 року на споживчий ринок не допущено більше 23 тонн рослинної продукції. В цьому році спостерігається досить стабільна ситуація відносно ранніх кавунів, оскільки кількість перевищень нітратів значно менша, ніж у минулому році

          Чим же небезпечні нітрати? Нітрати – це солі азотної кислоти, які також називають селітрою. Ці солі  присутні у всіх живих організмах, овочах і фруктах. Саме азот необхідний для їх росту та розвитку. Самі по собі нітрати не страшні, небезпечна їх висока концентрація.  Потрапляючи в організм людини, нітрати перетворюються у нітрити – більш токсичні речовини, що порушують кровообіг, а також доставку поживних речовин тканинам і органам, пригнічують клітинне дихання, сприяють загостренню хронічних захворювань, знижують працездатність, викликають втому, і можуть призвести до найсильнішого отруєння із не дуже хорошими наслідками, і навіть із летальним результатом. Якщо доросла, здорова людина може легко перенести дозу нітратів 150 мг у день, дитині для важкого отруєння буде досить 40 мг.

Якщо нітратів надійшло до організму дуже багато, людина може відчути симптоми гострого отруєння  : посиніння (ціаноз) губ, слизових оболонок, нігтів, обличчя. Про ураження шлунково-кишкового тракту буде свідчити нудота, блювання, діарея, посилене слиновиділення, біль у животі. На порушення у роботі нервової системи   вкаже   загальна слабкість, сильний головний біль, сонливість, порушення координації.

 Визначити наявність нітратів на око складно. Та й продавці в один голос переконуватимуть вас у тому, що продукція пройшла необхідні перевірки та абсолютно нешкідлива. Проте  при покупці ягоди потрібно звертати увагу на наступні ознаки, які можуть вказати на завищену дозу нітратів:

1. При натисканні кавун не тріщить, хоча на вигляд гарний і зрілий.

2. Коли стукаєте по ньому - відчуття, ніби б'єте по спущеному м'ячу.

3. Земляна пляма на боці внизу повинна бути жовтуватою, але не білою. Якщо пляма зовсім відсутня, то це кавун, який не дозрів, і до того ж, нітратний.

4. Коли розріжете кавун і зріз у нього гладкий і, можна сказати, глянсовий, то це однозначно - продукт із нітратами.

5. На підвищену дозу нітратів вказує бліда м'якоть із товстими прожилками.

6. Є спосіб перевірити кавун на нітратність у домашніх умовах: у склянку з водою опустіть 2-3 шматочки кавуна. Якщо вода стане рожевою або червоною, то кавун напханий нітратами «під зав'язку». У якісного продукту вода буде просто каламутною.

7. Слід пам’ятати, що нітрати в кавунах в основному знаходяться в його шкірці, тож щоб захистити себе, варто її зрізати. Також не варто їсти м’якоть кавуна, яка знаходиться близько до шкірки.

8.  Не радимо купувати баштанні у стихійних наметах, особливо біля доріг – мало того, що вміст нітратів у такому товарі невідомий, кавуни, хоч і мають тверду шкірку, здатні поглинати пил і вихлопні гази з проїжджої частини.

Проте, варто зазначити, що переваг від вживання кавунів більше, ніж потенційних ризиків. Кавун – одна з найцінніших ягід. Її м’якоть містить пектинові речовини, целюлозу, амінокислоти, каротиноїди, кальцій, магній, залізо, натрій, калій, кобальт, фосфор, вітаміни, органічні кислоти та інші речовини. Не дивно, що кавун широко використовують у лікувальному харчуванні, особливо при недокрів’ї, захворюваннях серцево-судинної системи і сечовивідних шляхів, печінки і жовчного міхура, подагрі. Він також має антиоксидантні властивості, регулює жировий обмін і очищає організм від шлаків, нормалізує мікрофлору кишечника.

 

                                      ВОЗ,  за  інформацією  Обласного  медичного   центру

                                                                        здоров’я та спортивної медицини