Чорний біль українського народу

    Минуло 33 роки, а чорний день Чорнобильської трагедiї продовжує хвилювати людей: i тих, кого вiн зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто народився далеко вiд покривдженої землi. Цей день не минув безслiдно, вiн буде завжди об'єднувати всiх одним спогадом, однiєю печаллю, однiєю надiєю. 26 квітня біля пам’ятного знаку «Жертвам чорнобильської трагедії» зібралися жителі Брусилівщини, щоб знову згадати події, які розділили життя України на «до» і «після». Чорнобильська біда надовго залишиться у нашій пам’яті… Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, своїм життям. А ми маємо завжди пам'ятати тих, хто пiшов у пекельний вогонь 4-го енергоблоку- героїв Чорнобиля, цвіту нашого народу, що в розквіті духовних і фізичних сил віддали молодість і найдорожче, що є в кожного з нас, життя. 26 квітня в пам’яті українського народу- це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути про це й викреслити із нашої пам’яті неможливо- звучало на мітингу пам’яті у виступах голови районної ради Рафальської Н.А., голови Брусилівської селищної ради Габенця В.В. та першого заступника голови райдержадміністрації Ненюка О.О.. Болем, печаллю та надією були пронизані вірші у виконанні переможця районного конкурсу «На Чорнобиль журавлі летіли» Валерії Смірнової та дипломатів Міжнародного фестивалю «Чорнобильські мотиви» Насті і Анни Шкіль.

    Бють тривожним набатом дзвони Чорнобиля... Вони нагадують: «Пам’ятайте! Хай не повториться! Хай земля зацвітає навесні пишним буйством кольорів, хай пнуться до сонця трави, хай повертаються з чужини журавлі, несучи на крилах радість зустрічі з рідною землею. Хай кожен новий день сповнює наші серця миром, спокоєм, вірою і надією…»

Г.Андреєва, голова районної громадської організації «Союз Чорнобиль»