До 205-річчя Т.Г.Шевченка
Навесні прийшов у світ геній людства, «щоб всіх од сну нас розбудить»- Тарас Григорович Шевченко. Доля Тараса і доля України – невіддільні. Великий Кобзар жив Україною, за неї страждав, для неї гартував свою волю, для її пробудження і визволення писав своє неопалиме безсмертне пророче слово, утверджуючи віковічне прагнення українського народу до волі. В холодному Петербурзі, на чужині, в казематі, на засланнях в казахських степах не раз згадував він рідну землю, свої дитинство і юність, свою родину, свою першу образу і перше кохання…В його творах поєдналися простота і геніальність, ніжність і полум’яність, гірка сльоза і прометеївська сила волі. Біля пам’ятника Тарасу Шевченку в Брусилові зібралися жителі селища, щоб вшанувати пам'ять свого безсмертного пророка і поета. Перед присутніми на зібранні виступила керівник апарату Брусилівської райдержадміністрації Павлюк Л.В., Шевченкові поезії прочитали школярі Брусилівської гімназії ім.Г.Готовчиця та Брусилівської ЗОШ №1, переможці цьогорічного конкурсу читців творів Т.Шевченка Софія Цалко, Валерія Смірнова та Іванна Миколайчук.
В рамках заходів до 205- ї річниці з дня народження великого Кобзаря з метою популяризації творів великого генія українського народу Тараса Шевченка, заохочення до класичної спадщини молодих талантів, сприяння формуванню професійної майстерності, високої духовності, усвідомлення національної ідеї та збереження традицій українського народу 9 березня в Житомирському коледжі культури і мистецтв імені І.Огієнка проводився обласний конкурс виконавців художнього слова «Єднаймо Україну Тарасовим словом». В конкурсі взяли участь 132 учасники в різних вікових категоріях від територіальних громад та районів і міст Житомирщини. Дипломантами цього поетичного конкурсу стали Валерія Смірнова (Брусилівський СБК) та Іванна Миколайчук (Брусилівська ЗОШ №1) - поезії Шевченка у їх виконанні отримали численні аплодисменти членів журі та конкурсантів.
Шевченкова поезія давно стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу. Т.Шевченко– це не тільки те, що вивчають, а й те чим живуть, у чому черпають сили і надії. І на оновленій землі, над ланами, широкими полями, вільними містами і селами, як весняні води могутнього Дніпра, лине вічно жива в народі слава великого Кобзаря.
Г.Андреєва, методист СБК