У Польщі проекти пишуть всі. Польський досвід місцевого економічного розвитку

   Поляки пишаються своїми громадами та місцевим самоврядуванням, адже вважають, що сьогоднішня Польща стала можливою завдяки реформі місцевого самоврядування, яку провели ще на початку 90-х. Саме тому гміни, повіти та воєводства – сьогодні це ключові рівні управління на яких вирішується левова частка проблем громадян. Держава визначає політику та напрям руху країни, все інше – за місцевим самоврядуванням.

  За майже тридцять років гміни змінились кардинально. Від інертних та завжди дотаційних, стали потужними та креативними осередками місцевого розвитку. Переконатись у цьому змогли представники ОТГ Житомирської та Львівської областей, які на минулому тижні відвідали низку громад у Люблінському воєводстві. Навчальну поїздку організував Регіональних Хаб для Західної України Програми «U-LEAD з Європою».

   Навчальна поїздка мала на меті розкрити механізми, які використовують наші польські партнери для розвитку територій. Програма передбачала візити до чотирьох різних гмін, у кожній із яких учасники знайомились із досвідом підтримки підприємництва, роботи з інвесторами, проектами ревіталізації, формування кластерів економіки та реалізації м’яких проектів з навчання громадян та пошуку ідей розвитку.

Підтримка бізнесу

   Фактично всі працівники гміни Вулька, що межує із містом Люблін, працюють на підтримку бізнесу. Маючи низку переваг через наближеність до великого міста (як от спільну із Любліном мережу громадського транспорту, зростання населення за рахунок переїзду людей із міста в приміську зону, транспортні сполучення та інші), громада потерпає від витоку економічно активного населення. Тому влада всіляко стимулює розвиток та модернізацію існуючих підприємств і створює максимально комфортні умови для роботи бізнесу.

  Після запровадження Російською Федерацією заборони на ввезення фруктів із Польщі, фермерські господарства опинились у скрутному становищі. Але завдяки підтримці ЄС та гміни, місцеві фермери розпочали переробку яблук та ягід. Сьогодні найбільша ферма громади (20 гектарів яблучних садів та ягідних насаджень) розпочала виробництво соків, сидру, джемів, наповнювачів, десертних фруктів, таким чином збільшивши додану вартість продукції, а з іншого боку заборона стимулювала підприємців шукати нові ринки збуту. І сьогодні польські фрукти є на ринках країн Європи, Африки, Америки та Азії.

  Окремо варто наголосити на практиці роботи з інвесторами у гміні Ополе-Любельське, війт (голова громади) якої переконав будувати великий консервний завод  у них, а не у Варшаві.

«Мені зателефонував представник компанії і сказав, що хоче зустрітись, аби обговорити можливість будівництва заводу на нашій території. На зустріч ми прийшли із представниками газової служби, енергокомпанії, підприємства водопостачання та водовідведення, податківцями та нашими фахівцями гміни. Я запитав – «Що ми маємо зробити, щоб завод ви будували у нас?». Після цього питання вже ніхто не говорив про інші перспективні території в інших гмінах», - розповів Даріуш Врубель, мер міста Ополе-Любельське.

   В адміністрації кожної із чотирьох гмін, що відвідала команда з України, працюють фахівці, або сформовані окремі структури, які працюють виключно із інвесторами та місцевим бізнесом. Така система дозволяє максимально швидко та якісно вирішувати проблеми людей, які наповнюють бюджет громади.

Кластери економіки

   В гміні Ополе-Любельське вирощують 21% всієї малини в Польщі, яка входить у п’ятірку найбільших виробників малини на планеті. Тут же більшість із цієї маси ягід і переробляють. За останні роки у громаді було створено фруктовий кластер, тобто сукупність підприємств, які займаються вирощуванням, переробкою, продажом, зберіганням та популяризацією товарів вироблених із місцевих фруктів. Яблука, вишні, черешні, смородина, малина, полуниця, порічки, аґрус та інші фрукти вирощують на фермах у гміні і на консервних заводах ці фрукти переробляються на соки, джеми, наповнювачі, сидр, які експортуються у більшість країн світу.

«За рік ми заморожуємо близько тисячі тонн полуниці, 900 тонн порічок і сотні тон інших ягід. Переробляємо менше ягід, тому що не вистачає потужностей. Сьогодні дуже велика пропозиція сировини, за останні роки з’явилось багато нових ферм, ми просто не маємо можливості переробити таку кількість фруктів», - розповіла власниця одного із консервних заводів громади.

  Звичайно, що на формування цього кластеру впливала значна кількість фінансової підтримки ЄС, у вигляді грантів на конкурсній основі та політика уряду і гміни. Наприклад, холодильне обладнання для згаданого вище заводу придбали саме на кошти ЄС.

Туризм у гмінах

   Місто Казімєж Дольни має населення у 2,6 тисяч мешканців, вся гміна нараховує близько 7 тисяч, але за рік це містечко відвідує понад півтора мільйони туристів. Бюджет громади становить 40 мільйонів злотих, значну частину надходжень забезпечують підприємства туристичної інфраструктури. Всього таких у гміні 500, і на них працює фактично все місцеве населення. Але так було не завжди.

«Не так давно наша громада мала сільськогосподарське спрямування, бізнесу як такого було обмаль і всі наші туристичні принади були не задіяні. Спочатку ми навели лад у Замку та Вежі, потім на площі Ринок, а потім, за підтримки ЄС, уряду та гміни, ми почали розвивати інфраструктуру. Всі розуміли, що наші зусилля потрібно концентрувати на чомусь одному, і тільки тоді буде результат. Ми обрали туризм», - розповіла Малгожата Куц, секретар гміни Казімєж Дольни.

  Таким чином навколо значного скупчення туристичних атракцій вдалось створити умови для монетизації туризму. Готелі, хостели, садиби, ресторани, кав’ярні, магазини, галереї, арт-майстерні та музеї почали з’являтись у місті паралельно із відновленням кам’яниць на центральній площі та замковому комплексу. Разом з тим влада громади створила туристичний центр та дім культури, які своєю діяльністю почали наповнювати життя міста подіями та проектами, що також почали притягувати туристів.

  Тобто, громада активізувала розвиток туризму, проводячи реконструкцію туристичних об’єктів, сприяючи будівництву відповідної інфраструктури та виробництвом розважального контенту для гостей міста.

«М’які» проекти

  Фруктовий кластер у Ополе-Любельське, центр туризму у колишній сільськогосподарській гміні Казімєж Дольни, модернізація ферм та виробництв і нові підприємства у громаді Вулька та сотні інших проектів та перемог у польських громадах не стали б реальністю без сталої комунікації із мешканцями. Павел Прокоп, президент Правління Фонду Управлінських Ініціатив, переконував українців, що все що відбувається у громадах має відбуватись для людей.

«Не можна проводити реконструкцію соціальної інфраструктури заради реконструкції. Ми повинні чітко розуміти, що з відновленим об’єктом робити далі? Чи буде він потрібен громаді? Чи будуть там ті задля кого все це робилось? Ми у Польщі маємо чимало прикладів, коли мільйони злотих витрачали на ті об’єкти, які потім руйнувались, бо їх ніхто не використовував», - переконаний Павел Прокоп.

  Це ключовий досвід, який представники українських громад винесли із цієї поїздки. Так звані «м’які» проекти, які передбачали навчання та активізацію громадян дозволили створити умови, коли мешканці напрацьовували ідеї, проекти, бізнес-плани та починали їх реалізовувати. Підтримка ЄС, уряду, гміни лише вирішувала частину проблем, все інше робили люди.

  «М’які» проекти є частиною процесу ревіталізації. Цей термін передбачає оживлення навколишнього простору, компонентами якого є модернізація архітектури та активізація людей. У гмінах Госцерадув, Вулька, Ополе-Любельське та Казімєж Дольни влада започатковувала навчальні курси, бізнес лабораторії та інкубатори, шкільні програми підприємництва, програми підтримки бізнесу та обмін досвідом. Також, впроваджували партиципаторні практики, фонди солтиса («солтис» - староста села), грантові програми, які дозволяли ініціативним громадянам отримати ресурси для реалізації ідей.

  Саме ці «м’які» проекти дозволили створити комфортні умови в середовищі проектних менеджерів, адже у Польщі проекти пишуть усі. Навіть священники для розвитку храмів, як у гміні Госцерадув, де місцевий священник написав три проекти та отримав на їх реалізацію 3 мільйони злотих. Майже у кожному відділі адміністрації кожної гміни, де була українська група, працюють проектні менеджери, які шукають гранти, пишуть проекти, реалізують їх та звітують за використання цих коштів.

Враження від поїздки

«У нашій громаді ми маємо декількох фахівців, які вміють писати проекти. Сьогодні я розумію, що важливо змінити спосіб мислення від бюджетного до проектного у всіх фахівців. Крім того, польський досвід дозволить нам не наробити помилок, а йти вірним шляхом», - вважає Іван Коруд, голова Овруцької ОТГ.

  Представники Овруцької, Білокоровицької, Радомишльської, Брусилівської та Любарської громад отримали надважливий досвід та зв’язки для розвитку та впровадження нових ідей в громадах. Тим паче, що саме ці громади сьогодні напрацьовують стратегії розвитку ОТГ за підтримки Житомирського центру розвитку місцевого самоврядування.

«Ми маємо значні ресурси деревини, бурштину, ягідництва та інших ресурсів. Є великий потенціал для формування таких кластерів, як у Ополе-Любельске, але нам потрібно пройти всі етапи формування та розвитку, як інфраструктури так і навчання громадян», - переконаний Сергій Коцур, голова Білокоровицької ОТГ.

  Громади Житомирщини мають значний потенціал не лише у видобутку ресурсів для їх продажу, а й для переробки. Польський досвід переходу від продажу сировини до виробництва готової продукції із значною доданою вартістю важливий у процесі формування місцевого економічного розвитку.

«На території громади працюють декілька потужних підприємств навколо яких, в перспективі, можуть виникнути нові підприємства, які будуть продовжувати ланцюг виробництва. Наприклад, для потужного місцевого молокозаводу важливо мати місцевого постачальника молока, це вже можливість для наших фермерів, які сьогодні здають молоко посередникам», - розповів Іван Гром, радник з економічних питань голови Брусилівської ОТГ.

  Аналогічний кластер на сьогодні формується у Любарській ОТГ, де велика кількість підприємців займається скупкою свиней та продажом м’яса та сала.

«Кооперативи з вирощення поголів’я свиней, їх переробка на місцевих м’ясних заводах та продаж – це так має виглядати кластер. На сьогодні ми маємо лише другий пункт. Потрібно працювати із бізнесом та активними громадянами задля формування потужного економічного пулу громади», - поділився Володимир Герасимчук, голова Любарської ОТГ.

Розвиток туристичного потенціалу наших громад потребує не лише інвестицій у інфраструктуру, важливо змінювати ставлення людей до туристів, піднімати якість сервісу та пропонувати додаткові послуги.

«Для цього потрібні навчання та обмін досвідом. Наша робоча група, яка займається написанням стратегії розвитку вже відвідувала зелені садиби у інших громадах, були різні навчання, а тепер потрібно ці знання поширювати та комунікувати із громадою», - вважає Віктор Міхненко, секретар ради Радомишльської ОТГ.

  Програма «U-LEAD з Європою» протягом 2018 року організовує низку поїздок для представників ОТГ України за кордон з метою обміном досвіду у реформі місцевого самоврядування.