Фото без опису

      Додаток 2 до Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля Дата: (дата офіційного опублікування в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (автоматично генерується програмними засобами ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля не зазначається суб’єктом господарювання) Реєстраційний номер 13729 (реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності (автоматично генерується програмними засобами ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, для паперової версії зазначається суб’єктом господарювання) ПОВІДОМЛЕННЯ про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля БРУСИЛІВСЬКА СЕЛИЩНА РАДА ЖИТОМИРСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ 04348504 (повне найменування юридичної особи, код згідно з ЄДРПОУ або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи - підприємця, ідентифікаційний код або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті) інформує про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля. 1. Інформація про суб’єкта господарювання. Україна, 12601, Житомирська обл., Житомирський р-н, селище Брусилів, вул.Небесної Сотні, будинок 2 (місцезнаходження юридичної особи або місце провадження діяльності фізичної особи - підприємця (поштовий індекс, адреса), контактний номер телефону) 2. Планована діяльність, її характеристика, технічні альтернативи. Планована діяльність, її характеристика. У рамках планованої діяльності передбачається будівництво локальних очисних споруд житлових багатоквартирних будинків для внутрішньо переміщених осіб та КНП «Брусилівська лікарня» і виробничих стічних вод підприємств, які розташовані на території селища Брусилів Житомирського району Житомирської області з метою створення сприятливих умов життєдіяльності людей та захисту навколишнього природного середовища від негативного впливу стічних вод. Процедуру з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, розпочату Брусилівською селищною радою по справі з реєстраційним номером 9535 в Єдиному державному реєстрі з оцінки впливу на довкілля національної онлайн-платформи «ЕкоСистема» продовжено небуде. Технічна альтернатива 1. Передбачається будівництво локальних очисних споруд біологічної очистки господарськопобутових стічних вод «КУБО-500» продуктивністю 500 м3/добу. Технологічна схема функціонує очисних споруд представлена наступним чином наступним чином: стічні води від каналізованої частини селища Брусилів надходять в проектовану каналізаційну насосну станцію (КНС) і далі, по напірному колектору, подаються на очисні споруди в камеру гасіння. Звідки потрапляють у барабанний проціджувач, скомпонований з пісковловлювачем, у якому відбувається процес затримання піску. Після пісковловлювача стічні води надходять до усереднювача стоків з метою усереднення стоків по витратах і концентраціях. Далі стоки за допомогою погружного насосу рівномірно подаються в аеротенк. Перший по ходу рідини коридор аеротенку використовується як денітрифікатор, останні коридори -обладнані системою аерації. У кожному денітрифікаторі запроектована система для перемішування мулової суміші, а саме: на початок денітрифікаторів подається рециркуляційний активний мул із вторинних відстійників, а також перекачується мулова суміш з кінця останнього коридору зони аерації, яка містить нітрити і нітрати. При відсутності аерації у денітрифікаторах має місце аноксидний режим, при якому відбувається процес денітрифікації – відновлення нітритів і нітратів з виділенням молекулярного азоту. В наступних аерованих коридорах аеротенків відбувається окислення органічних забруднень стічних вод і нітрифікація амонійного азоту. Подача повітря в аеровану зону аеротенків здійснюється за допомогою системи пневматичної аерації, до складу якої входять повітродувки, повітропроводи та тарілчасті аератори дрібнобульбашкової аерації. Для біологічно очищені стоки надходять у вторинні відстійники, де відбувається відокремлення надлишкового активного мулу від очищеної води. Для знезараження очищеної води використовується блок знезараження гіпохлоритом натрію. Потім знезаражена та очищена вода відводиться по проєктованому скидному колектору в водний об’єкт. Технічна альтернатива 2. В якості технічної альтернативи № 2 розглядається варіант експлуатації блоку очисних споруд «Еврокопмакт 2500», біофільтру каналізаційних очисних споруд, приймальної камери з пісковловками та лотками очисних споруд. Після знезараження очищена вода відводиться в водний об’єкт. 3. Місце провадження планованої діяльності, територіальні альтернативи. Житомирська обл. Житомирський р-н Брусилів 3.1 Територіальні громади, які можуть зазнати впливу планованої діяльності. Брусилівська селищна об’єднана територіальна громада Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 1. Житомирська обл. Житомирський р-н Брусилів . Плановану діяльність передбачається здійснювати в межах населеного пункту селище Брусилів Житомирського району Житомирської області на території земельної ділянки площею 4,0000 га, кадастровий номер: 1820955100:03:000:0357. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Вищезазначена земельна ділянка знаходиться у користуванні Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області на правах постійного користування. Місце провадження планованої діяльності: територіальна альтернатива 2. Житомирська обл. Житомирський р-н Брусилів . Територіальна альтернатива 2 не розглядається, так як земельна ділянка площею 4,0000 га, кадастровий номер 1820955100:03:000:0357, знаходиться на правах постійного користування Брусилівської селищної рали Житомирського району Житомирської області та вважається найбільш оптимальним варіантом для розміщення очисних споруд з точки зору санітарногігієнічних та екологічних умов. 4. Соціально-економічний вплив планованої діяльності. Проект будівництва очисних споруд має соціально-економічний вплив на всю територіальну громаду і населення, житлово-комунальне господарство, сферу побуту та підприємницьку діяльність. Будівництво очисних споруд забезпечить безперебійне функціонування каналізаційної мережі, високу ефективність очистки і знезараження стічних вод, знизить ризик виникнення аварійних та надзвичайних ситуацій, запобігатиме забрудненню навколишнього середовища, таким чином покращить екологічну ситуацію в населеному пункті. Вплив на соціальне середовище носить позитивний аспект. Соціально-економічний вплив полягає у наданні послуг населенню по очищенню стічних вод селища, а також у створенні додаткових робочих місць, розвитку відповідної інфраструктури. 5. Загальні технічні характеристики, у тому числі параметри планованої діяльності (потужність, довжина, площа, обсяг виробництва тощо). Планована діяльність передбачає будівництво локальних очисних споруд за адресою: селище Брусилів, Житомирський район, Житомирська область. Продуктивність очисних споруд складатиме 500 м3/добу. Технологічна схема функціонує очисних споруд представлена наступним чином наступним чином: стічні води від каналізованої частини селища Брусилів надходять в проектовану каналізаційну насосну станцію (КНС) і далі, по напірному колектору, подаються на очисні споруди в камеру гасіння. Звідки потрапляють у барабанний проціджувач, скомпонований з пісковловлювачем, у якому відбувається процес затримання піску. Після пісковловлювача стічні води надходять до усереднювача стоків з метою усереднення стоків по витратах і концентраціях. Далі стоки за допомогою погружного насосу рівномірно подаються в аеротенк. Перший по ходу рідини коридор аеротенку використовується як денітрифікатор, останні коридори -обладнані системою аерації. У кожному денітрифікаторі запроектована система для перемішування мулової суміші, а саме: на початок денітрифікаторів подається рециркуляційний активний мул із вторинних відстійників, а також перекачується мулова суміш з кінця останнього коридору зони аерації, яка містить нітрити і нітрати. При відсутності аерації у денітрифікаторах має місце аноксидний режим, при якому відбувається процес денітрифікації – відновлення нітритів і нітратів з виділенням молекулярного азоту. В наступних аерованих коридорах аеротенків відбувається окислення органічних забруднень стічних вод і нітрифікація амонійного азоту. Подача повітря в аеровану зону аеротенків здійснюється за допомогою системи пневматичної аерації, до складу якої входять повітродувки, повітропроводи та тарілчасті аератори дрібнобульбашкової аерації. Для біологічно очищені стоки надходять у вторинні відстійники, де відбувається відокремлення надлишкового активного мулу від очищеної води. Для знезараження очищеної води використовується блок знезараження гіпохлоритом натрію. Потім знезаражена та очищена вода відводиться по проєктованому скидному колектору в водний об’єкт. У процесі окислення кількість мулу, в зв’язку з ростом мікроорганізмів і наявністю органічних забруднень, безперервно зростає. Даний мул називається надлишковим і відводиться з відстійника в стабілізатор осаду. Стабілізований осад подається насосом на установку зневоднення - дегідратор. Для покращення процесу зневоднення в осад, що подається на зневоднення, дозується флокулянт з розчинного бачка насосом-дозатором. Зневоднений осад, сміття з решіток, пісок вивозиться до місць, відведених органами місцевого самоврядування, та розташування яких погоджено з органами санітарно-епідеміологічною станцією та з Департаментом екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної (військової) адміністрації. Фактична концентрація стічних вод на вході в очисні споруди складатиме: завислі речовини – 350 мг/л; мінералізація – 1100 мг/л; БПК5 – 300 мг/л; ХСК-530 мг/л; СПАР – 4,0 мг/л; азот амонійний-20 мг/л; нітрити – 0,7 мг/л; нітрати – 40 мг/л; сульфати – 200 мг/л; фосфати – 10 мг/л; хлориди – 300 мг/л; рн – 6,5-8,5; нафтопродукти – 0,6 мг/л; колі-індекс – >100000. Розрахункова (очікувана) якість очищених стічних вод після введення в експлуатацію нових очисних споруд становитиме: завислі речовини – 15 мг/л; мінералізація–1000 мг/л; БПК5 – 15 мг/ л; ХСК–80 мг/л; СПАР – 0,1 мг/л; азот амонійний – 0,1 мг/л; нітрити – 0,08 мг/л; нітрати – 40,0 мг/ л; сульфати –100,0 мг/л; фосфати – 2,15 мг/л; хлориди – 300 мг/л; рН – 6,5-8,5; нафтопродукти – 0,05 мг/л; колі-індекс – <1000. 6. Екологічні та інші обмеження планованої діяльності за альтернативами: щодо технічної альтернативи 1. Щодо технічної альтернативи 1 встановлюються такі екологічні, санітарно-гігієнічні та інші обмеження: при експлуатації об’єкта дотримуватись нормативів чинного природоохоронного законодавства; викиди від стаціонарних джерел повинні здійснюватися на підставі умов Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та не повинні перевищувати граничнодопустимі нормативи; водопостачання та водовідведення повинні здійснюватися на підставі умов Дозволу на спеціальне водокористування, дотримання нормативних значень ГДК, ГДС забруднюючих речовин у поверхневих водах, дотримання вимог Водного Кодексу України, поводження з господарсько–побутовими та виробничими стічними водами у відповідності до технічного регламенту експлуатації очисних споруд та вимог чинного законодавства України, дотримання правового режиму зон санітарної охорони водних об'єктів; ведення планованої діяльності у сфері управління відходами відповідно до вимог Закону України «Про управління відходами», документів дозвільного характеру та укладених договорів із суб’єктами господарювання у сфері управління відходами, в тому числі з небезпечними; дотримання вимог Земельного Кодексу України, дотримання вимог поводження з відходами; дотримання допустимих рівнів шуму для селітебної території населеного пункту; виконання вимог щодо раціонального використання природних ресурсів; експлуатацію об’єкта здійснювати з дотриманням чинних санітарно-гігієнічних норм та правил; дотриманням меж і розмірів санітарно-захисної зони згідно ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. Зі змінами»; рівні акустичного забруднення не повинні перевищувати нормативів допустимих рівнів шуму; дотримання правил пожежної та екологічної безпеки. Замовник бере на себе всі зобов’язання виконувати всі умови щодо експлуатації об’єкту планованої діяльності, а також ресурсозберігаючі, охоронні, захисні та інші заходи для безпечної експлуатації обладнання, дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавства. Вплив на навколишнє природне середовище очікується мінімальний і не потребує додаткових обмежень. Об’єкт експлуатації знаходиться за межами зони охорони пам’яток культурної спадщини, меж історичних ареалів, зон регулювання забудови, зон охорони ландшафту, зон охорони археологічного культурного шару, охоронних зон об’єктів природно-заповідного фонду. щодо технічної альтернативи 2. Аналогічно технічній альтернативі 1 щодо територіальної альтернативи 1. Дотримання встановлених законодавством вимог щодо розмірів санітарно-захисних зон, дотримання правового режиму зон санітарної охорони водних об'єктів. щодо територіальної альтернативи 2. Не розглядається 7. Необхідна еколого-інженерна підготовка і захист території за альтернативами: щодо технічної альтернативи 1. - Топографо-геодезичні, інженерно-геологічні, гідрологічні та інші вишукування виконані у необхідному обсязі згідно чинного законодавства при здійсненні проектування. - Впроваджені технічні рішення забезпечують застосування обладнання, що відповідає сучасному технічному рівню; максимальну механізацію та автоматизацію всіх технологічних процесів при виробництві; проведення заходів щодо дотримання регламенту очистки стічних вод та зневоднення осадів; дотримання правил поводження з відходами (збирання, зберігання, своєчасний вивіз на утилізацію); передбачені охоронні, відновлювальні, захисні та компенсаційні заходи. щодо технічної альтернативи 2. Аналогічно технічній альтернативі 1 щодо територіальної альтернативи 1. Обрахунково доведено, що межа впливу на довкілля об’єкта планованої діяльності обмежена його санітарно-захисною зоною. щодо територіальної альтернативи 2. Не розглядається 8. Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля: щодо технічної альтернативи 1. на грунт – допустимий; на повітряне середовище – при експлуатації вплив здійснюється за рахунок викидів в результаті роботи очисних споруд; при будівництві – за рахунок викидів забруднюючих речовин від будівельних робіт та роботи будівельних машин та механізмів. Перевищень ГДК забруднюючих речовин на межі СЗЗ об’єкту та житлової забудови не очікується; шумове забруднення (робота технологічного устаткування, машин та механізмів) – в межах, визначених санітарними нормами. на клімат і мікроклімат – не передбачається; на водне середовище – підземні води – вплив не передбачається; поверхневі води очікується вплив у зв’язку зі скидом очищених стоків в природний водний об’єкт (р. Гнилоп’ять) в межах ГДС забруднюючих речовин, визначених діючим законодавством; на техногенне середовище – в районі проведення планованої діяльності відсутні об’єкти техногенного середовища, які можуть зазнати негативних впливів. Проведення робіт передбачено здійснювати з дотриманням вимог природоохоронного законодавства, що забезпечить ефективний захист довкілля від понаднормового впливу; на рослинний та тваринний світ – не передбачається; соціальне середовище – планована діяльність позитивно вплине на екологічний стан даного регіону; на здоров’я населення - вплив оцінюється як допустимий оскільки концентрації забруднюючих речовин від джерел забруднення навколишнього середовища ділянки, з урахуванням існуючого рівня забруднення атмосфери на межі санітарно-захисної зони за всіма інгредієнтами не створюють перевищення ГДК і не перевищуватимуть нормативні щодо технічної альтернативи 2. Аналогічно технічній альтенативі 1 щодо територіальної альтернативи 1. Прийняті санітарно-гігієнічні згідно діючих нормативних документів щодо територіальної альтернативи 2. Не розглядається 9. Належність планованої діяльності до першої чи другої категорії видів діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля (зазначити відповідний пункт і частину статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”). Друга категорія 10 Інфраструктурні проекти Інфраструктурні проекти: облаштування індустріальних парків; будівництво житлових кварталів (комплексів багатоквартирних житлових будинків) та торговельних чи розважальних комплексів поза межами населених пунктів на площі 1,5 гектара і більше або в межах населених пунктів, якщо не передбачено їх підключення до централізованого водопостачання та/або водовідведення; будівництво кінотеатрів з більш як 6 екранами; будівництво (облаштування) автостоянок на площі не менш як 1 гектар і більш як на 100 паркомісць; будівництво аеропортів та аеродромів з основною злітно-посадковою смугою довжиною до 2100 метрів; будівництво залізничних вокзалів, залізничних колій і споруд; будівництво перевантажувальних терміналів та обладнання для перевантаження різних видів транспорту, а також терміналів для різних видів транспорту; будівництво гребель та встановлення іншого обладнання для утримання або накопичення води на тривалі проміжки часу; проведення робіт з розчищення і днопоглиблення русла та дна річок, берегоукріплення, зміни і стабілізації стану русел річок; будівництво трамвайних колій, підвісних канатних доріг та фунікулерів або подібних ліній, що використовуються для перевезення пасажирів; будівництво підземних, наземних ліній метрополітену як єдиних комплексів, у тому числі депо з комплексом споруд технічного обслуговування; будівництво акведуків та трубопроводів для транспортування води на далекі відстані; будівництво магістральних продуктопроводів (трубопроводів для транспортування газу, аміаку, нафти або хімічних речовин); будівництво повітряних ліній електропередачі напругою 220 кіловольт і більше та підстанцій напругою 330 кіловольт і більше; будівництво гідротехнічних споруд морських і річкових портів; будівництво глибоководних суднових ходів, у тому числі у природних руслах річок, спеціальних каналів на суходолі та у мілководних морських акваторіях, придатних для проходження суден, а також каналів у протипаводкових цілях та гідротехнічних споруд; спеціалізовані морські або річкові термінали; проведення прибережних робіт з метою усунення ерозії та будівельних робіт на морі, які призводять до зміни морського узбережжя, зокрема будівництво основних гідротехнічних споруд, підводні звалища ґрунтів, а також інші роботи на морі, крім експлуатаційних днопоглиблювальних робіт; установки для очищення стічних вод з водовідведенням 10 тисяч кубічних метрів на добу і більше;" 10. Наявність підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля (в тому числі наявність значного негативного транскордонного впливу на довкілля та перелік держав, довкілля яких може зазнати значного негативного транскордонного впливу (зачеплених держав). Підстав немає 11. Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з ОВД у відповідності до ст. 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» №2059-VIII від 23 травня 2017 року. 12. Процедура оцінки впливу на довкілля та можливості для участі в ній громадськості. Планована суб’єктом господарювання діяльність може мати значний вплив на довкілля і, отже, підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”. Оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля; проведення громадського обговорення планованої діяльності; аналіз уповноваженим органом звіту з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого абзацом п’ятим цього пункту; врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності, зазначеного у пункті 14 цього повідомлення. У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений орган, виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження. Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності. Процедура оцінки впливу на довкілля передбачає право і можливості громадськості для участі у такій процедурі, зокрема на стадії обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, а також на стадії розгляду уповноваженим органом поданого суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля. На стадії громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля протягом щонайменше 25 робочих днів громадськості надається можливість надавати будь-які зауваження і пропозиції до звіту з оцінки впливу на довкілля та планованої діяльності, а також взяти участь у громадських слуханнях. Детальніше про процедуру громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля буде повідомлено в оголошенні про початок громадського обговорення. У період воєнного стану в Україні громадські слухання проводяться у режимі відеоконференції, про що зазначається в оголошенні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та у звіті про громадське обговорення. 13. Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Протягом 12 робочих днів з дня оприлюднення цього повідомлення на офіційному веб-сайті уповноваженого органу громадськість має право надати уповноваженому органу, зазначеному у пункті 15 цього повідомлення, зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Надаючи такі зауваженні і пропозиції, вкажіть реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (зазначений на першій сторінці цього повідомлення). Це значно спростить процес реєстрації та розгляду Ваших зауважень і пропозицій. У разі отримання таких зауважень і пропозицій громадськості вони будуть розміщені в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля та передані суб’єкту господарювання (протягом трьох робочих днів з дня їх отримання). Особи, що надають зауваження і пропозиції, своїм підписом засвідчують свою згоду на обробку їх персональних даних. Суб’єкт господарювання під час підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля зобов’язаний врахувати повністю, врахувати частково або обґрунтовано відхилити зауваження і пропозиції громадськості, надані у процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Детальна інформація про це включається до звіту з оцінки впливу на довкілля. 14. Рішення про провадження планованої діяльності. Відповідно до законодавства рішенням про провадження даної планованої діяльності буде Висновок з оцінки впливу на довкілля (вид рішення відповідно до частини першої статті 11 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”) що видається Департамент екології та природних ресурсів Житомирської ОДА (орган, до повноважень якого належить прийняття такого рішення) 15. Усі зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, необхідно надсилати до Департамент екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації , вул. Театральна, 17/20 м. Житомир, 10014, pryroda@eprdep.zht.gov.ua, (0412) 47-25-36, Семенюк Микола Миколайович (найменування уповноваженого органу, поштова адреса, електронна адреса, номер телефону та контактна особа) {Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 824 від 14.09.2020}