Фото без опису

   Українці здавна мали особливе ставлення до чистоти як у хаті, так і на подвір’ї. Важливу роль у цьому відігравали народні традиції та звичаї, про що нам говорять прислів'я:

"Де чисто, там і добре жити."

"У чистій хаті й думки світлі."

"Не сміти там, де хліб їси."

"Хто дбає про чистоту – той дбає про здоров'я."

"Не плюй у криницю - бо прийдеш по водицю."

  Люди добрі, а що ж з нами діється тепер? Де наші чисті луки і ліси, чисте повітря? Саме в ці дні українські села - це суцільне згарище. Прочитала сьогодні в новинах, що за добу в Україні вигоріло 613 га землі через майже 700 пожеж в екосистемах. Ось на цьому фото, зробленому сьогодні по дорозі на роботу, хворе дерево – індикатор чистоти повітря. І у цього, колись красеня, вже не вистачає сил боротися з діяльністю людей… І тому, коли якийсь Антон на херсонському масиві, чи Іван на одеському масиві у Брусилові спалює безкарно пластик ледь не кожний день, ми всі вдихаємо до певної пори найнебезпечніші отрути – ОКСИДИ АЗОТУ, СІРКИ, ФЕНОЛИ, не кажучи вже про сполуки СВИНЦЮ, РТУТІ і інших важких металів. Спалювання пакетів та пластикової тари нічого, окрім шкоди, не приносить. В тліючому, без доступу кисню, листі виділяється БЕНЗОПІРЕН, що здатен викликати у людини онкологічні захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються ДІОКСИНИ – одні з найотруйніших для людини речовин. Діоксин відомий своїм величезним токсичним ефектом практично на усі органи людини.

 Більше того, все це відбувається в сільській місцевості, де є можливість сухе лися і траву компостувати разом з іншою органікою, а пластик, макулатура, скло, метал приймається  2 пунктами прийому вторсировини.

 І, насамкінець, пам’ятаємо, що всі злочини відбуваються через нашу байдужість і за наш рахунок. Час діяти:

 Щоб повернути українським селам їхню природну охайність, необхідно відроджувати традиції дбайливого ставлення до природи та впроваджувати сучасні екологічні практики:

  • Організація пунктів збору сміття – кожне село має мати місця для сортування та вивозу відходів.
  • Популяризація повторного використання та компостування.
  • Освітні ініціативи – виховання екологічної свідомості у дітей та дорослих.
  • Громадські акції з прибирання – відновлення традицій толоки.

  Українське село – це не місце для сміття. Це місце, де природа і людина живуть у гармонії, і цю гармонію варто берегти!

                                                 

      Валентина Антонова, фахівець

                                                       КУ ‘’Брусилівська агенція євроінтеграції ‘’