Фото без опису

  28 березня 2024 року вступив в дію Закон України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань в умовах воєнного стану», який був підписаний Президентом України 23 серпня 2023 року. Відповідно до цього Закону внесено зміни до Кримінального кодексу України, а саме передбачено новий вид основного покарання – пробаційний нагляд.

 Відповідно до ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

 Пробаційний нагляд виконується без ізоляції від суспільства, але з покладанням низки обовʼязків на засудженого, за невиконання яких може наставати кримінальна відповідальність. Стаття 389 КК України встановлює кримінальну відповідальність за ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду і встановлює покарання у виді обмеженням волі на строк до трьох років.

 На засудженого до пробаційного нагляду покладаються такі обов’язки:

  • періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
  • повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
  • не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

 Окрім обов’язкових, можуть покладатися додаткові обов’язки, залежно від виду та ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення або необхідності більш суворого нагляду за засудженим. Відповідно до ч.3 ст. 59-1 КК України суд може покласти на засудженого до пробаційного нагляду такі обов’язки:

  • використовувати електронний засіб контролю і нагляду та проживати за вказаною у рішенні суду адресою;
  • дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля;
  • працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу);
  • виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;
  • пройти курс лікування від наркотичної, алкогольної залежності, розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб.

 Пробаційний нагляд як комплекс наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства призначається на строк від одного до п’яти років, для неповнолітніх осіб від одного до двох років. Відбування покарання проходить за місцем проживання засудженого, а обов’язок використовувати електронний засіб контролю і нагляду встановлюється судом на строк від одного місяця до одного року.

 Строк покарання у вигляді пробаційного нагляду починає відлік з дня взяття засудженого на облік органом пробації. При цьому до цього строку зараховується час попереднього взяття під варту або домашнього арешту. Після завершення пробаційного нагляду і виконанням особою покладених обов’язків у засудженої особи виникає стан судимості, який триває протягом року і погашається якщо в цей період вона не вчинить нового кримінального правопорушення.

 Пробаційний нагляд як вид основного покарання є заміною арешту в багатьох санкціях (понад 140 статей) Кримінального кодексу України. Необхідність запровадити пробаційний нагляд як новий і основний вид кримінального покарання ініціатори законодавчої ініціативи обґрунтували тим, що в умовах воєнного стану варто оптимізувати слідчі ізолятори, зокрема, шляхом збільшення місць за рахунок ліквідації арештних домів, зокрема й для утримання військовополонених. У таких випадках обмеження волі та арешт як види покарань втрачають своє кримінально-правове та соціальне призначення і потребують значної фінансової затратності.

 З прийняттям змін до кримінального законодавства, а саме запровадженням нового виду покарання – пробаційного нагляду сприятиме гуманізації пенітенціарної системи та розширенню можливостей для виправлення засуджених без ізоляції від суспільства.