НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНІ ХВОРОБИ У ПОХИЛОМУ ВІЦІ

Деменція – типова для похилого віку умова зменшення розумових здібностей людини;
серцево-судинні захворювання – найпоширеніша причина смерті у розвинених країнах;
онкологічні хвороби – другі за частотою смерті у розвинених країнах;
хвороби опорної системи: остеопороз – зменшення мінерального вмісту кісток, зміна їх структури, зменшення міцності;
артрит (остеоартрит) - запалювання суглобів в результаті зношування;
хвороби органів відчуття;
катаракта - зменшення прозорості кришталика ока;
хвороба Паркінсона – порушення центральної нервової системи, в результаті відбувається порушення мови та руху;
діабет – порушення вуглеводного метаболізму;
інсульт – раптове пошкодження мозку в результаті припинення постачання крові;
імуностаріння - викликає раптову смерть від інфекцій, при яких можуть не допомогти навіть вакцини і антибіотики);
хронічні хвороби нирок - викликає смерть від ниркової недостатності.
Крім того, у цьому віці характерні й менш ризиковані хвороби: нетримання сечі, безсоння, депресія, ослаблення м’язів, зменшення ефективності імунної системи.
ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ - група ендокринних захворювань, що розвиваються внаслідок відносного чи абсолютного браку гормону інсуліну або порушення його взаємодії з клітинами організму, в результаті чого розвивається гіперглікемія - стійке збільшення вмісту глюкози в крові.
Розрізняють два типи діабету:
1 тип - інсулінозалежний. Клітини підшлункової залози перестають виробляти інсулін або виробляють його недостатньо. Найчастіше зустрічається у молодих людей, протікає важко, хворі сильно худнуть.
2 тип - інсулінонезалежний. Інсулін є, але порушена сприйнятливість клітин організму на його вплив. Найчастіше зустрічається у літніх людей з надмірною вагою.
Як відрізнити недолік від надлишку цукру в крові
Гіпоглікемія (дефіцит)   Гіперглікемія (надлишок)
Запаморочення, раптова слабкість, головний біль. Тремтіння у всьому тілі, м’язові судоми   Постійна нудота і блювота
Шкіра холодна, волога, рясне потовиділення   Шорстка суха шкіра. Покриті своєрідними «корками» губи
Гостре відчуття голоду   Постійна жага, відсутність апетиту
Дихання в нормі або поверхневе   Задишка
Раптове психічне збудження (дратівливість, прагнення сперечатися, підозрілість, войовничість)   Втома, загальмованість, млявість
Стан розвивається стрімко за кілька хвилин   Розвивається поступово від 1 години до декількох днів
Найчастіше розвивається вночі, так як потреба організму в інсуліні максимальна рано вранці   -
Більше схильні хворі з 1 типом діабету   -
Провокує напад вживання алкоголю   Провокує стрес, гостре захворювання або загострення хронічної хвороби

ІНСУЛЬТ - гостре порушення мозкового кровообігу, розвивається найчастіше як ускладнення гіпертонічної хвороби, атеросклерозу судин головного мозку, ішемічної хвороби серця, при аномаліях судин головного мозку, аневризмах, цукровому діабеті.
Види інсульту
Ішемічний інсульт   Геморагічний інсульт
Провокують моментами є емоційна напруга, стомлення, інфекційні захворювання   Розвиток інсульту можуть супроводжувати емоційні переживання або фізичне перенапруження
Виникає в літньому віці в результаті закупорки (тромбом) або різкого звуження атеросклеротичних змін судин головного мозку   Це крововилив в мозок. Відбувається в результаті розриву артерії при коливанні артеріального тиску або функціонального стану судин

Симптоми геморагічного інсульту:
раптова втрата свідомості; гіперемія (почервоніння) людини; поява поту на лобі; посилена пульсація судин на шиї; сильний головний біль; блювота;
підвищений артеріальний тиск; тахікардія (прискорене серцебиття); порушення дихання: гучне, клекотіло, хрипкий подих до 37-39 ° С;
підвищення температури; параліч кінцівок з одного боку (наприклад, опущений кут рота, поворот голови і очей в сторону паралічу); порушення мови; іноді затримка сечі або мимовільне сечовипускання; можуть бути судоми (мимовільні рухи неушкодженої руки або ноги).
Симптоми ішемічного інсульту:
розвивається захворювання поступово, свідомість збережена; відзначаються головні болі, запаморочення, загальна слабкість, блідість шкірних покривів;
перехідне оніміння в руці або в нозі; нездужання наростає, протягом декількох хвилин, години іноді дня; відзначається збільшенням тяжкість в руці і нозі, які потім різко слабшають і зовсім перестають рухатися; якщо ішемічний процес розвивається вночі, то людина вранці відчуває, що не може встати, рука і нога не рухаються; якщо порушення розвивається в правих кінцівках, то у людини порушується мова; порушення зору і розлад ковтання.
У спілкуванні з людьми похилого віку, які перенесли інсульт слід дотримуватися таких правил:
розмовляти повільно, не підвищуючи голосу; постійно перебувати у полі зору; не квапити з відповіддю, щоб не викликати нервовий зрив; не поправлятися сказане, якщо людина сама про це не просить; розмовляти короткими реченнями; формулювати питання так, щоб можна було відповісти «так» або «ні»; не перескакувати з однієї теми на іншу; якщо не використовувати допоміжні предмети: олівець, блокнот, комп’ютер, телефон;
прибрати відволікаючі подразники: яскраве світло, музику, телевізор.

ДЕМЕНЦІЯ - це синдром, при якому відбувається деградація пам'яті, мислення, поведінки і здатності виконувати щоденні дії. Погіршується контроль над емоційним станом, відбувається деградація соціальної поведінки або мотивації.
Симптоми деменції у людей похилого віку:
проблеми з абстрактним мисленням; проблеми з мовою; втрата пам’яті; дезорієнтація; особисті зміни; відсутня ініціативність; забування місцезнаходження речей; погана розсудливість (не тверезий розум»); важкість з виконанням повсякденних завдань
Фактори, які посилюють симптоми деменції:
Здійснюючи догляд, необхідно знати чинники, що погіршують функціональні здатності хворого і, по можливості, виключити їх.
До відомих факторів, що підсилює симптоми деменції, відносяться:
незнайомі місця; перебування на самоті протягом тривалого часу; надмірна кількість зовнішніх стимулів і подразників (наприклад, зустрічі з великим числом незнайомих людей); темрява (необхідно відповідне освітлення навіть в нічний час); всі інфекційні захворювання (найчастіше - інфекції сечовивідних шляхів); оперативні втручання і наркоз застосовують лише за абсолютними показаннями; спекотна погода (перегрівання, втрата рідини);
прийом великої кількості лікарських препаратів.
Форми деменції:
хвороба Альцгеймера – найбільш поширена форма деменції, нейродегенеративне захворювання, вперше описане в 1907 році німецьким психіатром Алоїсом Альцгеймером. Виявляється у людей старше 65 років. Найбільш часто на ранніх стадіях розпізнається розлад короткочасної пам’яті, наприклад, нездатність згадати недавно отриману інформацію.
судинна деменція виникає при пошкодженні кровоносних судин, збоїв постачання мозку киснем, в результаті чого клітини мозку вмирають. Симптоми судинної деменції можуть виникати або раптово, після інсульту, або з часом, через серію невеликих ударів. Основний симптом – порушення пам’яті та загострення деяких рис характеру;
деменція з тільцями Леві схожа на хворобу Альцгеймера в тому, що вона викликана дегенерацією і загибеллю нервових клітин у головному мозку. Вона отримала свою назву від ненормальних відкладень білка-тіла Леві у нервових клітинах мозку. На неї може припадати близько 10% всіх випадків деменції. У половини або більше людей з хворобою тіла Леві також розвиваються ознаки та симптоми хвороби Паркінсона.
при лобово-скроневої деменції, включаючи хворобу Піка, пошкодження, зазвичай, зосереджено в передній частині мозку. Особистість і поведінка спочатку більш порушені, ніж пам’ять.
Основні принципи спілкування:
ніколи не суперечити; орієнтуватися на почуття і емоції, а не на слова; розмовляти спокійно і шанобливо; питання слід задавати зі словами «хто-що», «де-коли-як»; питання з «чому» вимагають логічного мислення, на яке не завжди здатні люди з деменцією; розмовляти «очі в очі»; давати час на обробку інформації; одне речення = одна ідея / думка; використовувати невербальне спілкування і підтримувати слова мімікою, жестами, інтонацією.
ХВОРОБА ПАРКІНСОНА – повільно прогресуюче хронічне неврологічне захворювання, притаманне особам літнього віку. Відноситься до дегенеративних захворювань екстрапірамідної моторної системи.
Симптоми захворювання:
м’язова скутість і слабкість, погана рухомість;
тремтіння кінцівок, особливо при спробі що-небудь зробити руками або піти. Посилюється від емоційної напруги і підвищеної уваги. Під час сну тремор зникає.
порушується постава - сутулість. Хворий нахиляється вперед, перш ніж зробити крок, і пересувається дрібними швидкими кроками, човгає ногами при ходьбі і іноді не встигає зупинитися у тій цілі, до якої йде.
порушується рівновага. Через це хворий часто падає. При падінні він не встигає попередити удари, так як не встигає спрацювати захисна реакція.
важкість жування та ковтання, слинотеча;
затримка сечовипускання, запори;
мова тиха і монотонна; байдужий вираз обличчя;
потрібно чимало зусиль і концентрації уваги, щоб виконати найпростіше завдання (зробити кілька кроків);
зміна почерку. Зменшуються розміри букв, порушується чіткість їх написання;
змінюється характер: періоди апатії і байдужості до оточуючого змінюються спалахами роздратування і досади з приводу власної безпорадності;
часті зміни настрою, дратівливість, плаксивість, депресія, поява суїцидальних думок і дій;
на пізніх стадіях можливий розвиток психозу з появою галюцинацій, марення.