ТОЛЕРАНТНІСТЬ ЯК БАЗОВА СКЛАДОВА СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ З ЛЮДЬМИ ПОХИЛОГО ВІКУ
Толерантність - здатність людини, спільноти, держави чути і поважати думку інших, позитивно сприймати відмінне від своєї думки. Толерантність – це один із засобів зняття конфліктів і розвитку форм співіснування, взаємодії в людському суспільстві.
Толерантне ставлення і поведінка розглядається як різнорівнева система, що включає: міжособистісну терпимість; взаємну толерантність різних соціальних груп; толерантність як культурну і правову норму
Фактори, які впливають на формування толерантності:
- ставлення суспільства до громадянських свобод і безпеки його членів;
- досвід усвідомлення проблеми (особистий, сімейний, соціальний в силу поширеності проблеми);
- наявність стереотипів у суспільстві;
Критерії толерантності:
- повага до культурної самобутності кожної особистості;
- залучення якомога більшої кількості людей до створення суспільних традицій та культури;
- терпиме ставлення до людей, незалежно від їхньої статі, національності, релігії, приналежності до якої-небудь групи.
- рівність прав (рівний доступ до соціальних благ, до управлінських, освітніх та економічних можливостей для усіх людей, незалежно від їх статі, раси, національності, релігії, приналежності до якої-небудь іншої групи);
- взаємоповага членів групи або суспільства, доброзичливість та терпиме відношення до різних груп (з інвалідністю, біженцям, з різними психічними вадами та ін.);
- рівні можливості для участі у суспільному житті усіх членів суспільства;
- свобода віросповідання за умови, що це не обмежує права та можливості інших членів суспільства;
- співпраця і солідарність у вирішенні загальних проблем;
- позитивна лексика у найуразливіших сферах міжетнічних, міжрасових стосунках, у відносинах між статтю;
- дух партнерства; готовність приймати думку іншого;
- повага прав до інших; прийняття інших такими, які вони є;
- здатність поставити себе на місце іншого;
- відмова від домінування, спричинення шкоди та насильства.
Толерантність щодо людей похилого віку вимагає від громадянського суспільства поваги та соціально відповідального ставлення в аспекті сприйняття думки, що старість – це не вирок, а повноцінний етап життя, який може бути активним й творчим.
Люди похилого віку є носіями мудрості, досвіду й джерелом життєвої філософії для молодого покоління. Завдяки спілкуванню з ними - здійснюється зв’язок і спадкоємність поколінь, передається накопичений досвід та посилюється громадянське суспільство.
Служба паліативного догляду (з наданням медико-соціальних послуг)
КУ «Центр надання соціальних послуг» Брусилівської селищної ради