Фото без опису

Старість - це віковий період, що характеризує заключну фазу людського життя. Закономірним завершенням процесу старіння є смерть.

Старіння розглядається як руйнівний процес, який посилюється з віком та веде до погіршення фізіологічних функцій організму. Цей процес стосується доволі суперечливого розвитку живих клітин людського організму від моменту зародження життя до його припинення.

Види старості: хронологічна старість; біологічна старість; психологічна старість; соціальна старість

Хронологічна старість. Існує багато класифікаційних схем, які розглядають дану категорію людей. Так, згідно з класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, особи у віці: 45-59рр. - середній вік; 60-74рр. – похилий; 75-89рр. – старечий; 90 роки – довгожителі.

В Україні поняття «людина похилого віку» стійко асоціюється з віком виходу на пенсію.

Психологічне старіння настає тоді, коли людина починає усвідомлювати себе старою. Саме у цей момент з’являється специфічне відчуття психологічної старості, яке має як об’єктивні ознаки (зниження інтелектуальних здібностей, звуження емоційної сфери тощо) так і суб’єктивні. Доволі часто люди порівнюють себе зі своїми ровесниками, які можуть виглядати як значно молодшими за них, так й значно старшими. Це явище називають психологічною асиметрією щодо своєї та чужої старості, коли індивіду видається, що він старіє не так, як інші.

Фактори, які впливають на психологічну старість:

самотність; залежність; непотрібність; хвороби; втрата близької людини; зміна матеріального й соціального статусу; безпорадність; надлишок вільного часу; страхи (самотності, смерті); зниження самооцінки.

Біологічне старіння пов’язане з біологічними змінами організму за віком та можливою втратою окремих органів свого тіла (інволюція) чи погіршенням стану шкіри, зубів, скелету, легень, зору тощо.

Соціальне старіння показує, як люди похилого віку співвідносять своє старіння з розвитком суспільства, порівнюють свою поведінку з іншими та оцінюють, як саме здатні виконувати соціальні ролі. Якщо у них припиняється всяке активне соціальне життя, то це називають «соціальна старість». Чим більше середня тривалість життя в країні, тим далі відсувається індивідуальна межа старіння.

Існують загальні психологічні особливості та поведінкові зміни, які відбуваються з людьми похилого віку:

- знижуються пізнавальні процеси - увага, пам’ять і мислення;

- посилюється тривога та незадоволеність своїм фізичним станом;

- присутній стрес через втрату близьких родичів, знайомих та друзів;

- частіше відчувається смуток про минуле життя, яке не можливо повернути та страх перед невизначеністю самої смерті;

- спостерігається зниження самооцінки, невпевненість та незадоволення собою;

- посилюється відчуття непотрібності та свідома соціальна ізоляція;

- турбує нереалізоване бажання бути значущим і затребуваним в суспільстві чи на роботі;

- знижується самостійність та підвищується рівень залежності від оточення;

- посилюється концентрація на власному здоров’ї;

- прогресує рівень фізичної немічності та нездатності працювати;

- підвищується вразливість до думки інших та їх ставлення;

- збільшується страх залишитися самотньою, безпорадною та бідною (фінансові можливості).

Інша проблема стосується почуття самотності, яке виникає через брак спілкування, байдужості з боку близьких або через порушення звичного способу життя. Саме самотність робить людей похмурими, сердитими та непривітливими. Доволі часто люди похилого віку втрачають цікавість до всього нового, негативно сприймають події, які їм здаються недоречними або не цікавими. Також має місце відсутність бажання розвиватися, бути соціально активною, що призводить до замикання усіх інтересів тільки на собі. Через це людина поступово стає егоїстичною, сварливою та конфліктною, а невпевненість у майбутньому робить її скупою, педантичною та консервативною. Все це ускладняється хворобами, коли не можливо ігнорувати свій стан, не переживати біль та страх перед новими випадками. Як результат – затяжна депресія і страх за своє життя. За даними досліджень більше 70% людей похилого віку перебувають у стані депресії або близькі до неї.

 

Служба паліативного догляду (з наданням медико-соціальних послуг)

КУ «Центр надання соціальних послуг» Брусилівської селищної ради