Відмінність мародерства від інших злочинів проти власності
В кримінальному законодавстві, а саме в статті 432 Кримінального кодексу України зазначено, що мародерство – це викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених.
Об’єктом цього злочину є порядок несення військової служби під час ведення бойових дій.
Для об’єктивної сторони мародерства характерні дії, які пов’язані з викраденням речей у вбитих та поранених. Викрадення може бути декількох видів: таємним або відкритим, із застосуванням насилля чи без такого.
Що розуміють під викраденням речей? - Під викраденням речей розуміються предмети обмундирування й особисті речі убитого чи пораненого (годинник, гроші, телефон, прикраси та ін.).
Що не відносяться до таких речей? До таких речей не відносяться озброєння і боєприпаси, документи, які мають військове значення, технічні засоби ведення війни та інші предмети, які збираються з метою подальшого бойового застосування.
Де вчиняється викрадення таких речей? Викрадення повинно вчинятися на полі бою, тобто на ділянці, де ведуться або велись бойові дії. Полем бою є також ділянка тилу, яка піддається обстрілу противником.
Важливо! Викрадення речей поза межами поля бою створює склад інших злочинів - крадіжки, грабежу та ін.
Не є мародерством заволодіння речами здорових військовослужбовців. Ці дії можуть кваліфікуватись як злочини проти власності, тобто крадіжка грабіж та інші.
Також не має значення, до якої армії належать вбиті і поранені, речі яких розкрадалися на полі бою.
Мародерство передбачає наміри винного обернути вилучену річ у своє володіння. З цього ж моменту, тобто коли винний отримав можливість розпорядитися вилученою річчю за своїм розсудом, мародерство вважається закінченим злочином.
Із суб’єктивної сторони мародерство передбачає прямий умисел на заволодіння речами вбитих і поранених та корисні мотиви.
Суб’єктом злочину є лише військовослужбовець.